Борис ПЕТРОВСЬКИЙ: «У ГАНДБОЛІ ДРІБНИЦЬ НЕ БУВАЄ»

Минулих вихідних ужгородські «Карпати», зігравши два поєдинки в Швейцарії з місцевим клубом «Цуг», завершили свої виступи в європейському Кубку виклику на стадії 1/16 фіналу. Причини невдачі нашої команди «НЗ» з’ясовували в головного тренера Бориса Петровського.

Борисе Анатолійовичу, які чинники вплинули на гру наших дівчат?

– Чинників багато. Але основні з них – це комплектування та належна підготовка команди. На жаль, клас наших гравців не дозволяє боротися на рівних із такими суперниками. Не можна шукати причини невдачі, беручи до уваги всього одну гру, до цього слід підходити системно. У складі «Карпат» молоді гандболістки, які не мають досвіду виступів на такому рівні, для деяких дівчат матчі в Кубку виклику стали дебютними. Звісно, в спорті дрібниць не буває: дівчата так і не встигли повністю відновитися після важких матчів у внутрішньому чемпіонаті зі львівською «Галичанкою», далася взнаки й нелегка дорога, окрім того, після приїзду до Цуга ми не провели тренування. Ось таких «дрібниць» назбиралося достатньо, й вони згодом позначилися на грі.

У першому протистоянні ви поступилися всього чотирма м’ячами (25:29), а вже в другому матчі наша команда програла з різницею в 11 голів (25:36). Чому такі конт­растні двобої?

– Порівняв би ці зустрічі з поєдинками проти «Галичанки», де в першому матчі грали на рівних проти львів’янок і наприкінці «вирвали» перемогу, а в другому – нам не вистачило фізичних кондицій. Та й на лаві запасних у нас немає рівноцінних гандболісток, які змогли б замінити гравчинь основного складу. На жаль, змушений констатувати, що досі ми не змогли підшукати достойну заміну сімом дівчатам, які залишили розташування «Карпат» після завершення минулорічного чемпіонату. В другій грі, коли вже поступалися швейцаркам із великим рахунком, випустив на майданчик двох молодих вихованок нашої СДЮСШОР 2000 р. н.

Чи вдасться доукомплектувати команду ще в цьому сезоні й поборотися з «Галичанкою» за чемпіонство?

– На жаль, нині кваліфіковані спортсменки через фінансову складову шукають щастя в закордонних клубах, тому навряд чи зможемо залучити в «Карпати» гандболісток високого рівня. А на пошуки молодих талантів потрібен час, якісна селекція, а далі слід натхненно працювати на перспективу, налаштовувати ігрові ланки. Нині ж практично в усіх наших командах – у більшості молоді гандболістки. Якщо порівнювати за віковими параметрами, то «Карпати» – наймолодша команда суперліги серед першої четвірки в турнірній таблиці, тож говорити про стабільність наших виступів не доводиться.  

Що потрібно зробити, щоб виправити становище у вітчизняному гандболі?

– Гандбол потрібно розвивати: будувати спортивні зали, створювати школи, організувати навчання для тренерів, пропагувати цей вид спорту. Актуальним має бути відомий лозунг радянських часів «Від масовості до майстерності». Нині в нас дуже мало команд у чемпіонаті, та й ті, які є, перебувають у складних умовах.

Представництва в жіночій суперлізі не мають навіть такі потужні міста, як Харків, Одеса, Запоріжжя, Кривий Ріг, після зникнення «Податкової академії» так і не відродилася команда в Ірпіні. Через це – проблема відтоку здібних спортсменок за кордон. Уже нині чимало юних вихованок СДЮСШОР та ДЮСШ із гандболу виступають у молодіжних закордонних клубах і навряд чи схочуть повернутися до України, тому й загальний рівень чемпіонату пішов на спад. Якщо вдасться створити більше команд, то й рівень його зросте.

Розмову записав
Роман СЕНИШИН

Будьте першим, хто прокоментує цю новину!

Залишити коментар

Вашу електронну пошту не буде опубліковано.


*