ЧОМУ НАША ЗЕМЛЯ ВТОМЛЮЄТЬСЯ?

ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ ПОЧИНАЄТЬСЯ ЗІ ЗДОРОВ’Я ЗЕМЛІ

Сьогодні єдиним оплотом для нашого здоров’я і його захисту від всіляких харчових підробок є власний город. Але й він потребує багато зусиль, часу та навіть коштів. Проте є зовсім беззатратні матеріали, які до того ж зміцнюють ґрунт, створюють для нього прекрасний імунітет. Сьогодні мова про кислотність ґрунтів, яка впливає не тільки на врожай, а й на наше здоров’я.

СПОЧАТКУ ПРОВЕДІТЬ ТЕСТ – ПІДКИНЬТЕ ЗЕМЛЮ ЛОПАТОЮ

Василь Цанько зі Сваляви вважає, що кожен, хто має бодай три сотки землі, повинен знати тип ґрунту на своїй ділянці. І не забувати, що цей показник може коливатися навіть протягом року.

Ну то як вивчити ґрунт на власному городі? Для цього рекомендується взяти зразок ґрунту обсягом не більше однієї чайної ложки. Змочіть його водою й зробіть з нього кульку. Якщо кулька не виходить, то ґрунт піщаний. Якщо вдалася, то її треба розкотити в шнур. Не розкочується — ґрунт супіщаний. Якщо шнур зробили, спробуйте згорнути його в кільце. Кільце не вийшло — ґрунт легкосуглинистий. Якщо кільце нічого собі, але надто розтріскується й ламається — ґрунт середньосуглинистий. Кільце слабко розтріскується — ґрунт важкосуглинистий.

На глинистих і суглинних ґрунтах швидко утворюється міцна кірка, що ускладнює доступ повітря до коріння рослин. Така земля не тільки важка для нормального життя культур, але й невдячна при обробці. Ви можете ранком розпушити її, а вже після обіду дощ знову склеїть весь ґрунт. Молодим рослинам, розсаді удвічі важче — незміцнілі стеблинки після кожного поливу або дощу буквально прилипають до землі.

Піщані ґрунти швидко пересихають через безперешкодне просочування води в нижні шари, а також погано забезпечені елементами харчування, необхідними для рослин.

Або ж можна зробити такий «дослід». Зріжте лопатою, ніби ножем, один коржик ґрунту. Підкиньте його догори і піймайте лопатою. Якщо ґрунт розсиплеться майже на зернята, це родюча земля. А от якщо впаде ніби пляцком масла, ґрунт глинистий.

КІЛЬКА ЛИСТКІВ СМОРОДИНИ, СКЛЯНКА ВОДИ –  ОСЬ ВАМ І ВІДПОВІДЬ

А тепер про кислотність ґрунтів. Кислотні дощі, внесення добрив, кліматичні умови – причин у цього явища безліч.

Найбільш точно визначити значення рН грунту на ділянці можна за допомогою лабораторного аналізу. Якщо зробити його ніде або, вважаєте, він дуже дорогий для вас, то можете придбати в магазині хімічних реактивів лакмусові папірці. Або просто в зоомагазині купити смужки для виміру рівня рН води в акваріумі. Та й у великих садових центрах недавно з’явилися зарубіжні набори для діагностики ґрунтів у саду.

Дуже важливо, проводячи аналіз землі, правильно відібрати зразки для дослідження. Тому варто у 8—10 місцях на ділянці взяти по столовій ложці ґрунту з глибини до 20 см. Отримані проби ретельно перемішати, 1—2 столові ложки суміші й підуть на дослідження.

Ретельно змішайте ґрунт з водою (бажано дистильованою) і дайте розчину настоятися протягом 10—15 хв. Потім відфільтруйте розчин через марлю і отриману при цьому рідину використовуйте для визначення рН. Нанесіть кілька крапель на індикаторний папірець і порівняйте колір з доданою шкалою. Тільки врахуйте, що цей простий спосіб досить приблизний.

Значення pH грунту і тип її кислотності:

3,5—4 – сильно кислі;
4,1—4,5 — дуже кислі;
4,6—5,3 – кислі;
5,4—6,3 – слабокислі;
6,4—7,3 – нейтральні;
7,4—8,0 — слаболужні;
8,1—8,5 – лужні.

Але Василь Цанько взагалі ніколи такими магазинними способами не захоплюється. Скептично каже, що вони приблизні. Вважає, що природа точніше відповідає на такі питання. Він, до прикладу, використовує такий простий метод, який випробував на багатьох ділянках. І в родичів на Сході, і на Поділлі, і в Херсонській області, і у себе вдома. І завжди був дуже точний результат. Тож для досліду потрібна тільки порожня склянка. В неї вкиньте 5—10 листків чорної смородини чи вишні, влийте в склянку окріп. Коли вода охолоне, всипте в неї ложку-дві землі зі свого городу.

Вода буде змінювати своє забарвлення. Якщо вона стане червонуватого відтінку — ґрунт кислий, синюватого — слабокислий, зеленуватого — нейтральний. Але для таких народних дослідів треба брати зовсім молоді листки смородини, які щойно розпустилися.

А ще можна крихту землі просто облити оцтом. Якщо вона «кипить», так само, як сода у воді, навіть з’явилися крихітні бульбашки — ґрунт нормальної кислотності, вапна у ньому цілком достатньо. Якщо земля байдужа до таких реакцій, ваша ділянка потребує вапна.

БУР’ЯН ЗНАЄ ВСЕ

Кислотність можна визначити й по бур’янах. Тож типові господарі кислих ґрунтів — хвощ, щавель малий, м’ята, подорожник, білоус, верес. На слабокислих і нейтральних ґрунтах ростуть ромашка непахуча, будяк городній, пирій повзучий, в’юнок польовий.

За високої кислотності погано проходить розгалуження коренів, рослини важко дістають із землі воду, поживні речовини, дуже втомлюються. Це через те, що порушується обмін речовин у рослинах, послаблюється синтез білків. Підвищена кислотність сприяє розвитку в ґрунті грибків, серед яких багато паразитів та збудників різних хвороб рослин. Особливо до цього чутливі конюшина, люцерна, озима пшениця і жито (при перезимівлі), буряк, льон, горох, гречка, ячмінь.

Також пан Василь пригадує, як працював на дачі у сина. Там хвощ буквально з’їв землю. Вже що з ним не робили, знищити було неможливо. А от коли ділянки повапнував, плющ сам здався. Тепер і сусіди по дачі перейняли цей досвід. І сталося просто диво. Городи набули справжнього «класичного» вигляду.

А от які ґрунти люблять наші городні улюбленці? Ненавидять кислі ґрунти смородина чорна, червона й біла, капуста всіх видів, салат, селера, цибуля, шпинат, буряк столовий, айстра, троянди, хризантеми. Не дуже це подобається таким городнім істотам, як яблуня, слива, вишня, квасоля, горох, огірки, цибуля, шипшина, дзвіночок, примула, пеларгонія. Ще більш-менш зносять помірну кислотність малина, груша, суниця, аґрус, ріпа, редис, редька, морква, гарбуз, томати, папороті. А от підвищену кислотність люблять щавель, картопля, люпин, гортензія.

ТРОХИ ВАПНА І ВАШ ҐРУНТ БУДЕ ПУХКИЙ, ЯК ПАСОЧКА

Ну от, з’ясували, що ваш ґрунт кислий. Далі що? Василь Цанько радить такі способи, як вапнування або внесення кальцію. По-перше, це дешево. По-друге, окрім зміни ґрунту, це ще й лікує його, а заразом і нас, які будуть годуватися з грядки. А ще кальцій потрібний нашим овочам, як повітря. Та й сам ґрунт буде гарним, пухким, як пасочка, стимулюватиме розвиток корисних мікроорганізмів.

Тож пан Василь бере мелений вапняк (він, до речі, містить кальцій і до 10% карбонату магнію). Але можна з таким самим ефектом використовувати і гашене вапно або ж крейду. Якщо ви виберете мелений вапняк, зауважує господар, то ефект буде залежати від того, наскільки дрібними будуть частинки. Чим крихітнішими, тим легше ґрунту увібрати в себе поживні речовини і нейтралізувати у кінцевому результаті кислотність ґрунту. Тому для цієї справи у пана Василя є сито з дірочками 1х1 мм.

Прекрасним помічником для нейтралізації кислотності є пічна зола. Вона має стільки живильних речовин і мікроелементів, що важко собі уявити. Як результат, ви влітку та восени не будете мати клопіт з багатьма хворобами рослин. Але, оскільки у багатьох людей газове опалення, пан Василь радить кілька разів до весни вибратися десь на природу, спекти картоплі, а золу старанно забирати із собою додому. В принципі, таке вогнище можна влаштувати і просто на зимовому городі.

Вапно вносять восени або навесні, коли перекопують землю – один раз десь у 5 років. І не забувайте, будь ласка, звертає увагу пан Василь, що вапно із гноєм неприпустимо вносити разом. Можна вносити близько двох—шести кілограмів вапна чи попелу на десять квадратних метрів. А ще пан Василь заперечує той факт, що для запобігання окисленню можна використовувати гіпс.

А от коли навпаки, ґрунт треба підкислити, додайте трохи хвойної землі.

ЖУКИ ІЗ КОЛОРАДО НЕ ЛЮБЛЯТЬ ШКАРАЛУПОК ЯЄЦЬ

І ще кілька порад – для всіх. Свіжий гній небажано вносити в ґрунт: у процесі його розкладання утворяться отрутні для кореневої системи гази. Крім того, свіжий гній містить велику кількість насінин бур’янистих рослин. А от пташиний послід за вмістом живильних речовин перевершує гній. Він дуже швидко засвоюється. У чистому вигляді його вносять восени або провесною під перекопку з розрахунку 0,2—0,3 кг на 1 кв. м, але найчастіше використовують для підгодівель у рідкому вигляді: 1—2 кг посліду розводять у цебрі води й вносять у кількості 1,5 літра на 1 кв. м у канавки, які засипають ґрунтом.

Прекрасним джерелом кальцію є старі шкаралупи яєць. Тільки тут так само дотримуйтеся поради. Намагайтеся подрібнити шкаралупки, тоді земля швидше ними наїсться. Василь Цанько каже, що це навіть на колорадських жуків впливає. Мабуть, часточки шкаралупок руйнують яйця шкідників, бо на його ділянці цих крилатих значно поменшало, відколи удобрює таким чином землю.

І пам’ятайте, що, попрацювавши з такими добривами, ви влітку отримаєте прекрасні вітаміни та мікроелементи у природному вигляді. Той самий кальцій, який найбільш потужно діє, коли надходить просто із землі.

І НАПРИКІНЦІ…

А взагалі середня температура повітря на Землі піднялася на кілька градусів. Такі прогнози зробила Всесвітня метеорологічна організація. Така температура втричі перевищила показники попередніх століть.

— Це викликало трансформацію ґрунтового покриву та його універсальних властивостей — родючості, — відзначає доктор біологічних наук Роман Десяткін.

На думку вченого, під впливом глобального потепління змінюється рельєф Землі, утворюються низини й озера. Слідом за цим йде незворотне знищення ґрунтового покриву, що негативно відіб’ється на родючості. До того ж можлива поява нових інфекцій через сприятливе тепле середовище, що виникне через зміну клімату.

Як повідомляє Всесвітня організація охорони здоров’я, одна четверта всіх захворювань світу пов’язана із забрудненням води, повітря, їжі та ґрунту. Це стосується в першу чергу кишкових і респіраторних інфекцій. Якщо температура на Землі буде й далі підвищуватися, то забруднення планети дасть про себе знати більше в країнах третього світу.

Проте такі речі, як вапно, зола, дезінфікують землю, борються із грибками, бактеріями, які надзвичайно швидко мутують. І «впіймати» та знищити антибіотиками їх уже не вдається.

Марина БОДНАР.

Будьте першим, хто прокоментує цю новину!

Залишити коментар

Вашу електронну пошту не буде опубліковано.


*