ДЗВОНИ ЛИВАРЯ ФЕРЕНЦА ЕҐРІ

звучать і нині, найбільший важить понад 2 тонни

Село Малі Геївці на Ужгородщині і справді мале – налічує всього сім сотень мешканців. Саме тут у 1864-му народився відомий ливар, власник фабрики з виготовлення дзвонів та угорський політик Ференц Еґрі.

Він став продовжувачем династії – ремесло перейняв у батька, котрий працював у місцевому дзвонарному цеху, заснованому ще 1793 року Іштваном Ласло, землевласником із комітату Унґ. Пік виробництва та розквіту підприємства припав на початок XX століття та міжвоєнну добу. Оскільки під час Першої світової уряд Австро-Угорщини реквізував у церковних громад на військові потреби величезну кількість дзвонів, згодом виник попит на продукцію Ференца Еґрі. Вона реалізовувалася не тільки на локальному рівні, а й на ринках усієї Східної Європи.

Географія та обсяги виробництва вражають. Нині дзвони Ф. Еґрі можна зустріти в Угорщині, Словаччині, Польщі, Болгарії, а кілька екземплярів дісталися навіть Індонезії та Австралії! Що вже казати про Закарпаття… Тільки для Мукачівської єпархії їх відлили для 184 храмів – у Берегові, Давидкові, Малому Березному, Новоселиці, Солотвині, Концові, Ракошині, Драгові, Вишкові, Ізі, Невицькому, Нижніх Воротах, Білках, Ільниці, Ясіні тощо.

Також виготовили дзвони для 54 реформатських церков, зокрема в селах Неветленфолу, Теково, Велика Паладь, Пийтерфолво, Батьово, Мужієво, Дийда, Шаланки та багатьох інших. Про це свідчать архівні матеріали.

Витвори Ференца Еґрі багаторазово отримували медалі та нагороди на промислових виставках у Парижі, Відні, Москві, Будапешті… Найбільший його дзвін справно працює донині – це велетень вагою 2 152 кг та діаметром 159 см, розміщений на дзвіниці реформатського храму в Дебрецені на площі Арпада й відлитий у Малих Геївцях у 1912-му. Його вартість становила 3400 австро-угорських крон. За цю суму в ті часи можна було придбати 1 кг золота, що в перерахунку на сучасні гроші – близько 40 тисяч доларів США.

На території Закарпатського музею народної архітектури та побуту в Ужгороді, поблизу Шелестівської дерев’яної церкви, можна побачити два великі дзвони, відлиті у 1925 році на заводі Ф. Еґрі для реформатської громади села Дерцен на Мукачівщині.

З 1882-го Ференц Еґрі розпочав політичну діяльність. У 1920 році його обрали головою осередку Партії селян («Kisgazdapárt») в Ужгороді та Ужанській жупі, котра згодом трансформувалася в Угорську національну партію («Magyar Nemzeti Párt»), а Ф. Еґрі став заступником голови.

У 1924 – 1935-му підприємець був сенатором чехословацького парламенту, двічі поспіль отримавши мандат на виборах. Як політик він боровся за відновлення кордонів комітату Унґ, зокрема щоб Капушанський район приєднали до Підкарпатської Русі.

Ференц Еґрі помер у 1945 році в місті Шопрон після евакуації з рідного села перед наступаючою Червоною армією. А його підприємство в Малих Геївцях припинило існування 1949-го. Вцілілу будівлю колишньої ливарні у 1992 році пристосували під греко-католицький храм, а попереду постала дзвіниця з відлитим у 1939-му дзвоном Ф. Еґрі. Однак 2015-го поряд побудували нову церкву, тож давня споруда перестала виконувати ці функції.

Нині головна вулиця в Малих Геївцях носить ім’я Ференца Еґрі, а перед будівлею дзвоноливарні мешканці села встановили погруддя видатному земляку.

Олег ОЛАШИН,
дослідник архітектурної спадщини Закарпаття
На фото: Ференц Е¥РІ та його дзвінка продукція

 

Будьте першим, хто прокоментує цю новину!

Залишити коментар

Вашу електронну пошту не буде опубліковано.


*