ЕКОЛОГІЧНА КАТАСТРОФА:

у Карпатах смереки всихають гектарами

Ліс годує й лікує закарпатців споконвіків, дає житло, дарує естетичну насолоду. Однак за останні роки в Карпатах відмічається пік загибелі смерекових лісів. Причин цього чимало.

ВСИХАННЯ СМЕРЕКОВИХ – ЦИКЛІЧНИЙ ПРОЦЕС

Основною причиною всихання смерек у Карпатах є коренева губка, стовбурні шкідники та зміна клімату. Технології боротьби зі шкідниками, які використовують сусідні держави, за словами начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерія Мурги, передбачають використання сильних хімічних речовин. Але таким чином можна назавжди знищити й фауну карпатських лісів. Однак висихаючі ялинові насадження втрачають свої екологічні, гідрологічні функції, а також можуть стати причиною появи масштабних лісових пожеж, розповсюдження шкідників і втрати технічної якості деревини.

Лісівники Закарпатського ОУЛМГ та вчені сходяться на думці, що всихання смерекових насаджень – процес реальний і невідворотний. «Проблема ця не нова.

Масове всихання відбувається періодично під дією різних факторів. Зокрема відмічалося воно і в 40-х, і в 60-х роках минулого століття. Потім всихання ялинових лісів на території Українських Карпат на досить тривалий час перестало бути проблемою. Про це знову заговорили декілька десятків років тому, коли в усьому світі почали проявлятися наслідки кліматичних змін. Всихання в карпатських ялинниках циклічне. Поява шкідників і хвороб лісу на величезних площах завжди є наслідком природних катаклізмів і людської діяльності. А зміну клімату ми відчуваємо на собі», – запевняє директор ДП «Рахівське ЛДГ» Володимир Приступа.

ЗАХОДИ ПО ЗБЕРЕЖЕННЮ СМЕРЕКОВИХ

Як стверджує начальник ЗОУЛМГ Валерій Мурга, пріоритетним напрямом діяльності лісозахисної служби є розробка і впровадження біологічних засобів боротьби зі шкідливими комахами та хворобами лісу. Вони не є небезпечними для довкілля й застосовуються в лісах, де використання хімічних методів боротьби заборонено.

«Першочерговим заходом є упередження хвороб, а вже потім — зрубування уражених всиханням насаджень, підтримка на належному рівні санітарного стану лісу та відновлення найбільш цінних природних комплексів. Для лісівників актуальним залишається питання усунення та запобігання масового висихання ялинових насаджень. Але за допомогою допустимих заходів. Не можна говорити, що всі кліматичні чинники настільки сумні для смерекових. Якщо вони ростуть в оптимальних умовах, то гине частина породи. Утворюються вікна різного розміру, де відбувається природне поновлення. В результаті починають формуватися різновікові деревостани. По периферії росте ліс старіший, у вікнах — більш молодий. Якщо короїд буде нападати на такий ліс, то не зможе з’їсти всі дерева, тому що для нього кормова база не дуже сприятлива. Решта роботи – за лісівниками, які засаджують ділянки, де немає природного поновлення, зокрема й змішаними породами.

Для боротьби зі шкідником діє Програма робіт із локалізації осередків та регуляції чисельності короїда-друкаря та налагоджено постійне спостереження за розвитком осередків усихання в усіх лісових масивах. У деревостанах, що розташовані в буферній зоні та зоні антропогенних ландшафтів, там, де є автомобільні дороги, були проведені вибіркові та суцільні санітарні рубки. Крім того, для недопущення поширення короїда-друкаря щорічно викладається значна кількість пасток. У штучних ялинниках створена серія постійних дослідних стаціонарів із переформування їх у змішані структуровані й наближені до корінних деревостани», – підсумував головний лісівник Закарпаття Валерій Мурга.

Прес-служба
Закарпатського ОУЛМГ

Будьте першим, хто прокоментує цю новину!

Залишити коментар

Вашу електронну пошту не буде опубліковано.


*