Понеділок
22 січня 2018 р.
Електронна версія газети
Нехай у ваш дім приходять тільки добрі новини

«ЕТЮДИ ОПТИМІЗМУ», «ПОКИНУТІ ДРУЖИНИ»

та закарпатське коріння Нобелівської премії

Є такий жарт: «Чи може стати Нобелівським лауреатом українець?» «Ну, хіба транзитом». Нас справді нема серед нобеліантів. Але багато ниточок цієї премії тягнеться з України. Не кажучи вже про чималий гурт кандидатів. Так, у 1966 – 1972 рр. Омелян Пріцак подавав кандидатури Павла Тичини, Івана Драча, Ліни Костенко та Миколи Бажана. Після анексії Криму низка татарських та українських діячів висувала на Нобелівську премію миру Мустафу Джемілєва. А згадаймо історію Івана Франка, якого висунув на здобуття премії віденський священик о. Йосип Застирець... Таких історій багато. І всі вони без хепіенду. Нашу нобеліану досліджували й Михайло Іванович та Юрій Михайлович Фатули. Тим більше, що коріння одного з лауреатів тягнеться із Закарпаття.

А чи існує взагалі природна смерть?

Цікаво, що в когорті лауреатів не може бути математиків. Є легенда, буцімто дівчина, яку кохав Нобель, вийшла заміж за математика

– Відомо, що Нобель спочатку хотів спрямувати кошти від своїх патентів на будівництво крематоріїв. Але 1886 року Папа Римський визнав кремацію неналежною формою поховання. Тому він склав інший заповіт – створити фонд, відсот­ки з якого будуть видаватися як премія за найбільші відкриття людства. 10 грудня 1901-го в Стокгольмі король Швеції вперше влаштував нобелівську вечерю. Зараз вона проводиться в Блакитному залі міської ратуші. Три варіанти меню дегустують члени Нобелівського комітету.

В принципі, кожен турист у місцевому ресторані може замовити щось із цього меню різних років, починаючи з 1901! Але вручення премії має і своє музичне обрамлення. У нобелівському концерті, який є одним із найважливіших культурних явищ Європи, беруть участь найвидатніші музиканти.

Варто зупинитися на першому з «наших» лау­реатів Іллі Мечнікову, який народився поблизу Харкова. Згодом він завідував лабораторією в Луї Пастера.

– Він вів спостереження за личинками морської зірки, прозорими тваринами. І помітив, як рухливі клітини оточують і пожирають чужорідні тіла. Подібне відбувається, коли тривають запальні процеси в людей. Йдеться про лейкоцити. Мечніков зрозумів, що рухливі фагоцити в личинок морських зірок не просто поглинають «чужаків». Вони знищують й інші тканини, якщо ті більше організму не потрібні. Тож науковець прийшов до думки, що як і фагоцити, лейкоцити відіграють роль санітарів. Тож за Мечніковим, хвороба – це боротьба між фагоцитами організму і мікробами, які прийшли ззовні. Але такі ідеї були надто несподіваними та сміливими, щоб їх одразу сприйняли.

І все ж за створення фагоцитарної теорії імунітету І. Мечніков був удостоєний у 1908-му Нобелівської премії.

– Щодо бактерій і Мечнікова, то тут існує така кумедна історія. В Парижі він нібито випадково образив якогось французького аристократа. Той, сповнений гідності та гніву, викликав ученого на дуель. Секундант прийшов у лабораторію дослідника й кинув: «Жодних вибачень! Тільки дуель! За вами хіба що залишається право вибрати зброю».

Але Мечніков не розгубився: «Я обираю бактеріологічну. Ось вам дві склянки. Зовні вони ніби й однакові. Але насправді в одній – звичайна вода, в іншій – з бактеріями сибірської виразки. Ваш граф може випити воду, яку вибере. А я вип’ю ту, яка залишиться». Звісно, аристократ не на жарт перелякався. І тієї ж миті простив свого кривдника.

До речі, Мечніков вивчав природу холери на собі...

– У дослідах на собі та співробітниках він довів роль холерного вібріона як збудника азіатської холери. Свої філософські погляди учений пояснив у книжках «Етюди оптимізму», «Сорок років пошуку раціонального світогляду». Саме Ілля Мечніков одним із перших розкрив таємниці захисних сил людського організму.

Це цікавий випадок, бо й наукова діяльність нобеліанта тривала на батьківщині.

– 40 років його життя минуло на батьківщині. Дослідження з фізіології та медицини він проводив у Одесі. Тут у 1886-му заснував і очолив першу бактеріологічну станцію.

Але працювати йому ставало дедалі важче. Тому І. Мечніков виїхав до Франції. Бо саме в Париж його запросив Луї Пастер. У Пастерівському інституті він заклав основи вчення про антибіотики. Згодом ще шість разів приїжджав в Україну.

Парадоксально, але старість учений теж трактував як хворобу.

– І. Мечніков опублікував у 1903 р. книжку, присвячену «ортобіозу». Тобто вмінню жити повноцінно. Ця робота називається «Етюди про природу людини». Велику увагу дослідник надавав їжі. А ще наголошував на важливості вживання багатьох кисломолочних продуктів, зокрема молока, заквашеного з використанням болгарської палички.

До речі, ім’я Іллі Мечникова пов’язують із популярним способом виготовлення кефіру. Але, попри неабиякий комерційний успіх, учений жодної копійки за цей винахід не отримав. А ще, коли почав досліджувати проблему довголіття, торкнувся таємниці смерті. І постало питання: а чи існує взагалі природна смерть? Адже живі створіння помирають здебільшого від хвороб чи від загрози ззовні.

2 нобелівські лауреати та 11 майбутніх в одному університеті

Але маємо ще кількох нобеліантів – вихідців із України. Здебільшого це – фізики й хіміки...

– Роальд Гофман народився в м. Золочів Львівської області. Це видатний хімік-письменник. Георгій Шарпак – із тодішньої Польщі, зараз м. Дубровиця на Рівненщині. Був у концтаборі Дахау один рік. Створив детектор елементарних часток. Звернув увагу на застосування цих камер у медицині. Під його керівництвом розроблений тип детектора, за допомогою якого можна досліджувати структуру ДНК і ракові пухлини.

Ісидор Рабл народився в м. Риманів тодішньої Австро-Угорщини. Працював на оборону США, удосконалював радарні системи. Премію отримав за резонансний метод вимірювання магнітних властивостей атомних ядер. Церемонію нагородження відклали через війну. У 1945-му повернувся до колумбійського університету, де очолив фізфак. Тоді там працювали 2 нобелівські лауреати та 11 майбутніх.

Ісидор Айзек Рабі (Риманів, Лемківщина, Польща) – теж фізик, учасник Манхеттенського ядерного проекту США. У 1944 р. отримав премію «за резонансний метод вимірювання магнітних властивостей атомних ядер». Цей метод дозволив установити радіозв’язок із найменшими частинками речовини, зі світом електронів і атомного ядра.

Герберт Чарлз Браун – із сім’ї євреїв із Житомира. Батьки емігрували до Лондона, коли йому було 6. Відкриття Брауна стало фундаментальним у фізико-хімії органічних сполук та хімії органічного синтезу. У 1940-му йому запропонували взяти участь у розробці Манхеттенського проекту, який привів до створення атомної бомби.

Серед нобеліантів є й ваші колеги з галузі медицини.

– Наприклад Зельман Абрахам Ваксман – вихідець із с. Нова Прилука Липовецького повіту Київської губернії (тепер Вінницька область). Отримав премію в галузі фізіології та медицини «за винахід стрептоміцину – першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу», який мав дуже велике значення в часи Великої Вітчизняної війни.

А от Ерік Річард Кендел нагороджений за відкриття, пов’язані з передачею сигналів у нервовій системі. Вони пояснили основні аспекти функціонування клітинних та молекулярних механізмів пам’яті, уможливили розробку нових типів лікарських препаратів для її поліпшення. Психіатр народився у Відні. Мати – на території сучасної Коломиї, а батько – зі Львівщини. У 9 років Ерік із 14-літнім братом пересікають Атлантичний океан. Вони прибули до дядька в Бруклін. Згодом сюди перебралися й батьки.

Українські письменники нарікають, що не мають свого лауреата. А от Шмуель Агнон народився на Тернопільщині

– 18-річним він приїхав до Львова, де став співробітником газети. Агнон опублікував на батьківщині близько 70 творів. У 1913 – 1924 рр. жив і працював у Німеччині, потім повернувся до Єрусалима. У 1909-му видав повість «Покинуті дружини», назвою згодом скористався для створення псевдоніму. Агнон  означає «покинутий».

Ну, й економістів серед «наших» нобеліантів не бракує…

– Тут маємо ще одне ім’я – Роберт Фогель. Батьки його з Одеси. Вважалося, що залізниці стали фактором зростання економіки США у 1840 – 1890 рр. Але Фогель з’ясовує, що їх роль не була вирішальною. Водні шляхи могли їх замінити.

Шокували суспільство висновки Фогеля про ефективність рабства.

– Традиційно вважалося, що рабство було неефективним, бо це примусова праця, що підривала підприємницький дух. Але дослідження Фогеля переконували: економія на масштабі, сприятлива кон’юнктура на бавовну на світовому ринку робили ці плантації прибутковими. І тому господарювання в Південній Америці було ефективнішим, ніж на розвинутій і вільній півночі. Фогель переконував, що крах цієї системи покликаний політичними та соціальними факторами, але аж ніяк не економічними. Його звинувачували в цинізмі. Хоча дослідник стверджував: насправді вважає рабство ганебним.

А от Саймон Сміт Кузнец, за однією версію, народився в Білорусі, за іншою, – у Харкові. Вчений виявив, що в країнах із нерозвинутою економікою є певна закономірність – у перші 10 років нерівність у розподілі доходів швидко зростає, а згодом вирівнюється. Нагороджений він як громадянин США. Премію отримав «за емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання, яке привело до нового, глибшого розуміння як економічної та соціальної структур, так і процесу розвитку».

Політичний провидець Мілтон Фрідман

До речі, його докторантом був теж лауреат нобелівки Мілтон Фрідман, батько якого жив на Закарпатті.

– Мілтон Фрідман народився в Брукліні у 1912 році, але його батько справді родом із Берегова. У 1935-му Мілтон брав участь у масштабному проекті емпіричного дослідження споживчого бюджету, проведеному національним комітетом із природних ресурсів у Вашингтоні. А також у розробці податкової політики на час війни у 1941 – 1943 рр. Із 1950-го перебував у Парижі як консультант уряду США у справі реалізації плану Маршалла. Одним із перших виступив за плаваючий валютний курс. Передбачив, що на фіксовані валютні курси чекає провал, що, фактично, сталося в 1970-ті. Вважав, що втручання держави в економіку спричинить негатив. Прихильниками його ідей свого часу були Маргарет Тетчер та Рональд Рейган. Виступав проти економічної допомоги США іншим країнам. Вважав, що це призведе до посилення позицій уряду порівняно з приватним бізнесом і централізованим контро­лем над економікою інших країн, що, скоріше, заважає, ніж сприяє їхньому розвиткові.

У 1988-му Мілтон Фрідман удостоєний президентської медалі Свободи – найвищої нагороди США. Його дружина теж була економістом, вони прожили разом 68 років.
У 1945 – 1946 рр. викладав економіку в Міннесотському університеті. Вчений отримав премію пам’яті Нобеля з економіки «за досягнення в галузі аналізу споживання, історії грошового обігу і розробки монетарної теорії, а також за практичний показ складності політики економічної стабілізації». Присудження премії проте викликало низку дискусій. Тези Фрідмана про важливість невтручання держави в соціальну політику стали дуже популярні завдяки публікаціям у колонці журналу «News-week».

Він розробив і методику складання міжнародного рейтингу економічної свободи. До уваги там беруть 37 показників – розміри державного сектору, рівень захисту приватної власності, втручання держави в діяльність суб’єктів ринку, свободу пересування товарів і капіталів і т. д. Дослідник вважав, що «всі нації, які стоять за міжнародним тероризмом, відчувають брак економічної свободи».

Мілтона вважають політичним провидцем. Так, Фрідман виступив із похмурим прогнозом щодо майбутнього євро. Він пророкував, що зона євро рано чи пізно «розпадеться»: «Такі великі держави, як Німеччина, Франція й Італія, дійдуть висновку, що її створення було помилкою. Усередині цієї зони існують значні політичні розбіжності, тож згодом система впаде». Водночас він переконаний, що необхідно створити єдину державу – Сполучені Штати Європи.

До слова, президент Буш якось сказав, що американській нації і всьому світу пощастило, коли Мілтон Фрідман «провалив іспити на отримання кваліфікації статистика страхового товариства й став замість цього економістом».

Краєзнавці припускають, що будинок, який колись належав Фрідманам, знаходиться на вулиці Шевченка в Берегові. До речі, часто в інтернеті натрапите на твердження, що Мілтон був сином бідних емігрантів, вихідців із Румунії.

Мар’яна НЕЙМЕТІ

Свіжий номер газети

новини

Calendar

Пн
Втр
Срд
Чтв
Птн
Сбт
Ндл
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
 
February 2017
 

...