Понеділок
22 січня 2018 р.
Електронна версія газети
Нехай у ваш дім приходять тільки добрі новини

ІНСУЛЬТ ЛІКУЄТЬСЯ В ПЕРШІ ТРИ ГОДИНИ!

Тому необхідно знати його симптоми і вчасно звернутися до фахівця

Як ми вже писали в суботньому номері, нещодавно в Ужгороді водинадцяте проходили «Карпатські читання», де провідні неврологи України вкотре говорили про інсульт. Лише в Ужгороді цей прикрий діагноз щороку ставлять 300 – 350 закарпатцям. І тільки 10% із них опісля залишаються працездатними… Водночас оперативне розпізнавання перших симптомів і якісна долікарська допомога здатні зберегти людині життя й забезпечити стовідсоткову реабілітацію.
Все, що треба знати про інсульт, нашим читачам розповідає лікар-невролог Закарпатського обласного клінічного Центру нейрохірургії та неврології Олександр Бобровник (на фото).

Що таке інсульт і чому ми його так боїмося

«Для лікаря-невролога інсульт – це гострий розлад кровообігу, що розвивається в судинах головного мозку внаслідок порушення кровопо­стачання: закупорки, спазму, крововиливу тощо. А для людини це – життєва катастрофа. За статистикою, тільки кожен десятий після такого діагнозу повертається до роботи. Що ж із іншими? До 30% помирають у гострий період, тобто протягом 30 днів, від важкості ураження мозку та ускладнень. Ще 40 – 50 відсотків страждають від наслідків інсульту, серед яких: параліч кінцівок, порушення координації, ходи, обмеження рухової активності, болі та спазми м’язів, порушення мови та ковтання. А за цим усім тягнуться втрата самостійності та незалежності, роботи, обмеження кола спілкування, матеріальні витрати, емоційні негаразди – депресія, апатія, порушення пам’яті….

Головна проблема інсульту в тому, що жодна таблетка чи крапельниця не здатна відновити втрачену ділянку мозку. Жодна! Людина вже ніколи не буде такою, як раніше. Але реабілітація можлива. Покращення відбувається поступово за рахунок уцілілих нервових клітин та їхніх зв’язків на фоні щоденних тривалих фізичних вправ.

Інсульт – це випробування і для всієї сім’ї, для близьких. Діагноз змінює і їхнє життя: нові турботи, хвилювання, кошти на лікування, а в подальшому – щоденний догляд за татом, мамою, бабкою чи дідусем. Нагодувати, помити, перевдягнути, змінити памперси, обробити пролежні, вивести на вулицю, виміряти тиск, зробити масаж, купувати пігулки… А якщо хворий уже втратив мову, пам’ять і не впізнає вас, і ніколи не скаже «дякую»?

Добре, коли є велика дружна родина й кожен бере на себе частину відповідальності за близьку людину. Добре, коли є фінансові можливості для забезпечення лікування в реабілітаційному центрі. А що, коли весь цілодобовий догляд падає на когось одного? На виконання свого людського обов’язку йдуть місяці й роки активного життя. І суспільство втрачає вже двох.

Можливо, деякі речі я виклав досить жорстоко, але такі реалії. І роблю це свідомо, щоб хоч трохи зачепити кожного й змусити подумати про своє здоров’я», – каже Олександр Бобровник.

Перші тривожні дзвіночки

Існує дуже простий і ефективний тест, що дозволяє розпізнати перші симптоми інсульту, – називається ПЗП. Запам’ятати його легко, бо кожна буква підкаже вам необхідну дію.

Отже, П. Попросіть недужого посміхнутися. При початковому інсульті усмішка стає «кривою», перекошеною. Половина обличчя перестає підкорятися волі хворого, тому один із куточків рота безпорадно опущений. Язик, якщо людина його висуне, також розташований несиметрично: «звалюється» в одну зі сторін і набуває неправильної форми.

Буква З. Запропонуйте хворому заговорити. Невиразна мова, подібна до лепету сильно п’яної людини, – привід до тривоги.

І знову П. Попросіть пацієнта, якщо зможе, підняти вгору обидві руки одночасно. Результат помітний відразу: при інсульті кінцівка з ураженої сторони тіла підніметься набагато нижче. Або принаймні рівень, на якому виявляться права і ліва рука, буде неоднаковим.

Також проявами цієї недуги можуть стати:

► різкий головний біль (після нервового або фізичного навантаження, а то й узагалі без видимої причини);

► помутніння або втрата свідомості;

► раптове виникнення оніміння або слабість руки чи ноги, а також частини обличчя;

► розлад здатності розуміти звернених до людини слів;

► запаморочення, гостре порушення координації, почуття рівноваги.

Що робити, доки їде «швидка»?

Якщо ви виявили у хворого хоч якісь із цих симптомів, Олександр Бобровник радить негайно викликати швидку допомогу («103» – зі звичайного телефону й «112» – практично в усіх стільникових операторів) і максимально чітко описати те, що відбувається. Пацієнту з підозрою на інсульт необхідна допомога неврологів, тож завдяки вашій розповіді оператор визначить, яку саме бригаду треба скерувати. А поки спец­автівка їде – підготуйте все необхідне для госпіталізації: наявні медичні документи, виписки, пігулки, якщо людина їх приймала, необхідні речі. Бо домашнє лікування практично не дає шансів на відновлення.

Тим часом недужий має лягти, під голову та лопатки йому слід підкласти подушку так, аби рівень нахилу тіла становив приблизно 30 градусів. Забезпечте доступ свіжого повітря в кімнату, зніміть із хворого зубні протези, якщо такі є, тугий пояс, розстебніть тісний одяг. При нудоті й блювоті обережно поверніть людині голову набік, що захистить дихальні шляхи від блювотних мас. Акуратно підставте таз або пакет, краще поліетиленовий. Потім постарайтеся якомога краще очистити порожнину рота. Якщо є така можливість, ще й виміряйте артеріальний тиск та запишіть результати.

Важливий момент: не метушіться, не показуйте хворому свого занепокоєння, а тим більше – розгубленості чи страху. Говоріть спокійно, намагаючись усіляко надавати йому моральну підтримку.

Ну, а коли «швидка» прибуде, коротко, але інформативно перекажіть лікарям картину подій. Один із ключових моментів – встановити час появи симптомів. Це дасть змогу медикам оперативно визначитися з тактикою лікування.

…і чого робити не слід

По-перше – за наявності підозрілих симптомів не слід затягувати час і чекати, що все само пройде. Чим швидше звернутися за допомогою, тим реальніший порятунок. Важлива кожна хвилина. Адже протягом однієї хвилини гинуть 1 – 2 мільйони нервових клітин, які, як відомо, не відновлюються. А кожна збережена нервова клітина – це тисячі зв’язків із іншими й більший шанс на відновлення. «Всім відомо, що без кисню людина помирає за 5 – 7 хвилин. Інсульт – те ж саме, але гине тільки частина мозку. Все стається за 5 – 7 хвилин. Жодний лікар не встигне допомогти. Але є одне «але». За цей час гине невеличка ділянка мозку, а вже протягом наступних 3 – 6 годин вона збільшується в рази, спричиняючи всі ті катастрофічні наслідки, про які йшлося вище. Саме тому ділянки, які ще не постраждали, можна врятувати, якщо розпочати лікування в наступні 3 години», – наголошує пан Олександр.

По-друге, він застерігає від самостійного прийому медикаментів, поки невідомо, який вид інсульту стався. Навіть якщо у хворого високий тиск – до приїзду фахівців збивати його не слід. «На жаль, ще досить часто навіть лікарі починають агресивно знижати тиск, призначають сечогінні препарати, які додатково згущують кров і погіршують стан пацієнта», – констатує.

Також, не потрібно давати людині їсти, оскільки навіть одноразова блювота та порушення ковтання можуть призвести до потрапляння їжі та шлункового вмісту в дихальні шляхи, а відтак – до розвитку низки серйозних ускладнень.

Що пропонує сучасна медицина?

«Як функціонує система за кордоном? Починаючи від дзвінка на службу невідкладної медичної допомоги, вмикається чітко налагоджений механізм. Протягом години пацієнт має бути в найближчому інсульт­ному центрі, де на нього вже очікують, створюючи так званий зелений коридор – негайне виконання всіх обстежень та надання невідкладної допомоги. Протягом кількох хвилин команда фахівців приймає рішення, проводити чи ні тромболізис – «розчинення тромбу» у випадку закупорки судини. Якщо процедура неефективна, виконують додаткові обстеження для виявлення тромбу та його механічного видалення. Надалі до стабілізації стану пацієнт перебуває в інсультному відділенні, де йому проводять терапію для попередження повторного інсульту та реабілітацію. До речі, реабілітація рання – тобто починається вже з другого дня і триває безперервно не менше року! Процес цей тривалий, витратний і потребує команди фахівців. Вона складається з лікуючого лікаря – невролога, фізичного реабілітолога, ерготерапевта, кінезотерапевта, афазіолога-логопеда (спеціаліст по порушеннях мови та ковтання), психолога, соціального працівника», – розповідає Олександр Бобровник.

Утім він із прикрістю констатує, що наразі рівень нашої медицини значно відстає від світового на всіх етапах надання допомоги. У нас відсутня мережа інсультних центрів із відповідно підготовленим медперсоналом та необхідним технічним забезпеченням. Пацієнти лікуються в неврологічних відділеннях, де традиційно призначаються десятки медикаментів, які довели свою недостатню ефективність. А належної системи реабілітації у нас взагалі нема.

Для радикальної зміни ситуації потрібен час та гроші, багато грошей. Реформи відбуваються, але повільно. І, мабуть, єдине, що може зробити кожен без значних витрат – це профілактика. Себто потрібно вести здоровий спосіб життя.

Однак підкреслимо ще раз: навіть якщо стався інсульт – це не вирок. Перші хвилини передінсультного стану часто визначають прогноз розвитку хвороби. Тому ваша роль може виявитися вирішальною. Своєчасне розпізнавання перших симптомів і якісна долікарська допомога здатні зберегти людині життя та забезпечити можливість стовідсоткової реабілітації. До речі, в умовах Закарпаття, якщо це в часовому плані дозволяє згадане тригодинне «вікно», при підозрі на інсульт варто наполягати на тому, щоб пацієнта везли одразу в нейроцентр до Ужгорода, – там є все необхідне для діагностики й лікування.

P. S. У рамках згаданих на початку цього матеріалу «Карпатських читань» за підтримки ініціативи ENGELS Європейської організації інсульту відбувся спеціалізований тренінг «Організація медичної допомоги в гострому періоді інсульту». Мета проекту – збільшення кількості лікарень, готових до надання належної медичної допомоги хворим із таким діагнозом. Бо, за даними досліджень, кожні 30 хвилин в Україні пацієнт із інсультом, якого можна було би врятувати, помирає або незворотньо втрачає працездатність тільки через лікування в непристосованому для цього закладі.


7 Правил для профілактики інсульту

1. Контролюємо тиск – бо найчастіше жертвами інсультів стають люди, які страждають на артеріальну гіпертензію. Для гіпертоніка важливо завжди вимірювати тиск і при необхідності приймати антигіпертензивні препарати.

2. Стежимо за холестерином – адже звуження просвіту артерій, що виникає внаслідок атеросклерозу, також фактор ризику. Для попередження появи холестеринових бляшок, що відкладаються на стінках судин, лікарі рекомендують частіше вживати жирну морську рибу, оливкову і льняну олію, які знижують рівень «поганого» холестерину в крові.

3. Контролюємо масу тіла – бо через порушення обміну речовин підвищується ймовірність розвитку цукрового діабету й атеросклерозу, що істотно збільшує ймовірність розриву судин головного мозку.

4. Регулярно відвідуємо кардіолога – бо будь-які порушення в серцевій діяльності автоматично призводять до підвищеного навантаження на судини головного мозку.

5. Займаємося профілактикою діабету – він збільшує ймовірність розвитку інсульту в 2,5 раза! Нормалізація режиму харчування й фізичні навантаження – правильні кроки.

6. Виключаємо стреси – бо вони потужний фактор у розвитку практично всіх захворювань. Повністю уникнути їх не вийде, тож хоча би мінімізуйте рівень нервозності. За потреби зверніться до психолога.

7. Відпочиваємо! Важливо не допускати фізичної та розумової перевтоми й добре висипатися.

Підготувала
Мирослава ГАЛАС

Свіжий номер газети

новини

Calendar

Пн
Втр
Срд
Чтв
Птн
Сбт
Ндл
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
 
February 2017
 

...