Неділя
21 січня 2018 р.
Електронна версія газети
Нехай у ваш дім приходять тільки добрі новини

Іван Ковбаснюк: НА ЛИЖАХ СТОЯВ РАНІШЕ, НІЖ ПОЧАВ ГОВОРИТИ

Вже менше року залишилося до початку зимових Олімпійських ігор у Південній Кореї. Радує, що закарпатський гірськолижник Іван Ковбаснюк виборов ліцензію на них і нині активно готується до майбутніх змагань. Цього тижня наші збірники тренувалися в центрі підготовки паралімпійців у Сянках (Львівська область). А вже за тиждень найкращі гірськолижники країни відправляться в Південну Америку до Чилі, де візьмуть участь у Кубку Америки. Тож наш майбутній учасник Олімпіади в перерві між заняттями охоче відповів на мої запитання.

Іване, цей сезон став для тебе успішним, вдалося здобути ліцензію на Олімпіаду в південнокорейський Пхенчхан. Упродовж сезону довелося змагатися в таких країнах, як Пакистан, Швейцарія, Франція. Де було найскладніше?

– Не казав би, що сезон вийшов успішним. Виклався впродовж нього більше, ніж у попередніх, і виборов ліцензію на Олімпіаду. А щодо перерахованих етапів кубків та чемпіонату світу, то найважче виявилося в Швейцарії, де був єдиним представником від України й виступав одразу  в трьох дисциплінах – слаломі-гіганті, слаломі та спеціальному слаломі. Було дуже важко, насамперед  фізично, але зумів пройти кваліфікацію й виступав у основних змаганнях у всіх дисциплінах. У нашому виді спорту легко нічого не дається.

Зараз ти проходиш навчально-тренувальні збори в Сянках. Як триває підготовка?

– Приїхали сюди відразу після збору на Буковелі. Відзначу, що тут гарна база, хороші умови проживання та харчування. Правда, збірна ще не в повному складі – немає Дмитра Мицака. Сам тренувальний процес дуже цікавий, велику увагу наші наставники приділяють фізпідготовці, швидкісній витривалості – щоб єдиний темп тримався від початку й до кінця спуску. Також налаштовують нас психологічно на великі навантаження.

Іван Ковбаснюк натхненно готується до Олімпіади

Із закарпатців у складі збірної ще хтось займається?

– Наразі я один із Срібної Землі. Раніше був ще Василь Теличук, однак він захворів. Сподіваюся, що підлікується й знову повернеться до нас.

Чи є в нашім краї спортсмени, які вже готові поповнити лави збірної й конкурувати з її старожилами?

– Так, звісно, серед таких Левко Цибіленко, Тарас Ковбаснюк, Ігор Гам, Віталій Айб. Скрутніше в нас із дівчатами – окрім Анастасії Горбунової практично немає поки що кандидатів у гірськолижну збірну. Мушу визнати, в цьому спорті, щоб досягати високих результатів, потрібні серйозні витрати, а не кожен із спортсменів може собі це дозволити.

Хто допомагає тобі з фінансуванням поїздок на міжнародні змагання, купівлею амуніції?

– Добре, що в нас в області є центр олімпійської підготовки, який виділяє певні кошти на збори, а також обласна федерація зимових видів спорту (голова Василь Гісем), через яку вже 6-й рік поспіль отримую лижі. Інакше б точно не зміг досягти таких результатів. Зауважу, що Закарпаття – одне з кращих у питанні забезпечення. Наразі ж наші поїздки фінансує Міністерство спорту.

До яких змагань готуєшся?

– Цього тижня тренувальний збір у Сянках завершимо, а вже 17 серпня разом із іншими збірниками Дмитром Мицаком, Ольгою Книш, Тетяною Тікун та двома тренерами летимо до Чилі, бо там зараз зима, де візьмемо участь у Кубку Латинської Америки. Сподіваюся, що зможу покращити свої поперед­ні результати. Вже брав участь у цих змаганнях напередодні Олімпіади в Сочі, відзначу, що там серйозний рівень, приїздять провідні гірськолижники з Європи.

А взагалі, як почав займатися цим спортом?

– Народився на Рахівщині серед гір, тож особливого вибору й не було, тим паче, мама працювала тренером із гірських лиж у школі. Навіть скоріше навчився стояти на лижах, ніж говорити. Затим прийшли перші успіхи, вигравав юніорські та кадетські чемпіонат та кубок України. Потім мене побачив Ігор Скрябін. Ця людина – фанат своєї справи. Саме завдяки Ігорю Петровичу нині маю такі успіхи. Він мене, наче поводир, вів у цьому спорті, тренував, а інколи допомагав фінансово під час навчальних зборів, поїздок на міжнародні змагання.

Що б хотів побажати нашим гірськолижникам?

– Ніколи не здаватися, не можна опускати рук, а слід натхненно працювати, тоді все вийде. Бо  перемоги без поразок не буває.

Розмову записав
Роман СЕНИШИН

Свіжий номер газети

новини

Calendar

Пн
Втр
Срд
Чтв
Птн
Сбт
Ндл
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
 
February 2017
 

...