«ЙОГА ДАЄ ТІЛУ СВОБОДУ, ДАРУЄ ОНОВЛЕННЯ ДУШІ, ЗЦІЛЮЄ», – КАЖЕ ІНСТРУКТОР ДІАНА СЕМАК

Cенс буття в кожного свій. А я хочу познайомити вас із людиною, для якої йога стала життєвим кредо. Це ужго­родка Діана Семак – сертифікований ін­структор гімалайської йоги. Її знає багато закарпатців, адже моя співрозмовниця працювала на обласному телебаченні, тривалий час була ведучою концертів.

Діана народилася в селі Широкий Луг у багатодітній родині. Батьки-вчителі прищепили доньці любов до книжок ще змалку.

У 33 роки вона відкрила для себе йогу. Потім – її праматір – Індію: їздила в Ма­лий Тибет.

Для мене особисто йога – як підкорення Евересту! У людей, котрі її практикують, стрес-фактор нижчий: нема депресії, їм усе вдається. Вони дисципліновані і впев­нені в собі. Нікуди не поспішають і сміливо дивляться в майбутнє. Навіть помітила, що виглядають набагато молодше за свій паспортний вік. Йога – це вічне джерело натхнення, радості і мудрості.

  • Пані Діано, чому власне це стало вашою філософією?

– Йога – це система пізнання. В ній дуже гармонійно вписалося те, що я до того збирала й поєднувала. Йога дозво­ляє підтримувати тіло в хорошій формі, заспокоює розум, і найголо­вніше – тут є відповіді на най­важливіші запитання: «Хто я, як і для чого колись виникло все те, що мене оточує, в чому зміст життя?»

  • Хто навчив Вас цьому мистецтву? Чи важко було?

– Викладаю йогу вже вось­мий рік, а сама займаюся тро­хи довше. Навчалася в Індії – місяць там жила, практикува­ла. Було важко: пізнала «Індію без прикрас, не для туристів». Сертифікат отримала в Києві. Відтак я інструктор гіма­лайської йоги. Але вдосконалююся постій­но. Вчуся дистанційно у двох закладах. Маю свого наставника. Це – жінка, яка не любить титулу «вчитель», тому я називаю її «улюблений духовний друг».

  • Яка у вас особлива вправа? До речі, ви дуже струнка. Це завдяки заняттям?

– Звісно, маю улюблені вправи. До речі, я завжди була стрункою. (Усміхається. – Авт!). Але йога направду робить тіло при­вабливим, зокрема жіноче: з’являється плавність, гнучкість і м’якість.

  • Чи є серед тих, хто займається йогою, чоловіки?

– Нині постійно відвідує мої заняття троє-четверо чоловіків. Починати про­сто, особливо, якщо в групі. Але раджу звертатися тільки до сертифікованих ви­кладачів. На Закарпатті їх не так багато, але вони є! Не впевнена, що вам треба любити йогу так, як люблю її я! Це – не наркотик! Мої колеги іноді жартують: «йогозалежна», і мені такий неологізм не подобається. Йога вчить бути віль­ним. Найкраще займатися на світанку, коли встає сонце. Або ж увечері, коли воно сідає. Йоги, зазвичай, вегетаріанці. Особисто я не їм м’яса, інколи дозволяю собі рибу і яйця.

  • Пані Діано, чи можна двома словами описати, що таке ме­дитація

– Насправді, це – складна тема! Гово­рити можу мінімум годину і без санскриту та філософії не обійтись. Медитація напо­внює душу чистотою й любов’ю до всього живого.

  • Без відповідної літератури йогою займатися навряд чи можливо. Знаю, що багато читаєте на цю тему. А що ще?

– Можу похвалитися: я – книгоманка. Це заслуга моїх батьків – вони, філологи, любов до читання прищепили мені змал­ку. Обожнюю вишукану поезію. На жаль, тепер бракує часу на романи.

  • Як коханий ставиться до вашого заняття? І чи щасливий у вас шлюб?

– Ми з Сергієм уже разом більше два­дцяти років. Результат нашої вірної і щи­рої любові – двоє синів: старшому Аксену 20 років, молодшому Семену – 13. Люблю їх безмежно! І вони мені відповідають вза­ємністю. Я дуже вдячна своєму чоловіку за розуміння й турботу. Зазвичай усі наші відпочинки – це не просто засмагання на сонечку, а паломництво у храми, монас­тирі, «до місця сили».

  • Кажуть, що йогадля сильних духом людей. Ви, як практик, маєте вже власні спостережен­ня і висновки. Що потрібно, щоб у людини склалися стосунки з йогою?

– До мене на заняття йоги приходять різні люди, але залишаються не всі. По­трібна любов, відчуття, що йога – це той сенс життя, який ви шукали. Маю багатьох друзів серед тих, хто роками займається зі мною йогою. Я не вважаю себе вчителем. Я – інструктор: ділюся тим, що допомагає мені.

  • У вас дуже гарні світлини. Хто вас фотографує?

– Знімкують мене професійні фотогра­фи. Світлини – це теж мистецтво. А я, як і кожна жінка, люблю фотосесії! Завдяки фотосетам хочу зламати стереотипи, що йоги геть усі виснажені аскети. Зазвичай люди глибоко занурюватися в йогу не хо­чуть, а я й не наполягаю. Бо вона нічого не вимагає – кожен сам вирішує, що готовий узяти і віддати.

  • Висильна та смілива. Таких доля часто випробовує

– Я теж сумую, плачу, хвилююся. Бо я – жінка! І нам притаманно бути такими, якими нас створено. І виклики, зазвичай, із цим і пов’язані. Інколи з колії вибиває ба­нальна життєва ситуація, в яку занурююся емоційно. І… розчарування в людині чи події. Тоді розумію: я не склала іспит. Те­орія – на 5. Практика – на двійку. Як каже Айенгар: «Йога вчить мене, як зцілити те, що неможливо витерпіти, і як витерпіти те, що неможливо зцілити…»

Маріанна ШУТКО

 

Будьте першим, хто прокоментує цю новину!

Залишити коментар

Вашу електронну пошту не буде опубліковано.


*