КУДИ ПРЯМУЄ МАШИНА ЧАСУ?

Історія мовою плакатів періоду Карпатської України

Дух свободи та національні настрої тогочасного Закарпаття відобразилися й у графічному мистецтві краю. Леся Поліха (на фото), кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри журналістики УжНУ, досліджуючи дизайн періодичних видань Закарпаття, звертає увагу і на плакати періоду Карпатської України.

Пані Лесю, відомими є плакати часів Карпатської України. А чи були ще якісь графічні прояви? Як вписувалися вони в контекст того часу?

— Про настрої, які тоді панували в краї, промовисто сказав Петро Стерчо: «Створення українського уряду на чолі з о. А.Волошином викликало по всьому Закарпатті небувалий ентузіазм. У всіх більших місцевостях Закарпаття відбуваються маніфестації відданості й вірності своїй владі. Ще з того самого дня формується спонтанно величава тисячолюдна маніфестація в Ужгороді, покритому морем синьо-жовтих прапорів. Пластова, селянська, робітнича, студентська молодь гордо проходить вулицями рідної столиці, з небувалим дотепер почуттям осягнення мети». Читаючи сьогодні ці рядки, спрацьовує неймовірний психологічний ефект, просто машина часу, бо відразу відтворюєш себе у ніби тій колоні, ідеш ужгородськими вулицями із синьо-жовтими стрічками… але ж ні, це ж 2014-й, але ж цього разу ти йдеш проти влади…

Що ж до графічних проявів, то, крім політичного плаката, що став невід’ємною частиною агітаційних кампаній під час різних суспільно-політичних подій ще з часів Першої світової війни, активно використовувалася також реклама у пресі. Наприклад, передвиборні реклами «Всі голосуйте за себе» та «Україна – українцям». На сторінках «Нової свободи» вони розміщені були поряд на розвороті й утворювали цілісний видовжений формат, який відразу привертав увагу. Для того, аби надати національних ознак вислову «Україна – українцям», був використаний стилізований устав. Накладення букв на графічну пляму зі зміною кольору – багатошарові просторові рішення – у цій рекламі демонструють один із найуживаніших прийомів футуристів. Але початок ХХ століття – це величезна палітра стилістичних втілень. Чому саме футуризм? Символічно і неоднозначно, що саме в цій стилістиці представлено графічні зразки Карпатської України. Майбутнє як означення та суть цього мистецького напрямку, на жаль, у суспільно-політичному сенсі не принесло тих сподівань, які закладалися в ідею незалежності.

Пам’ятаю захоплення в очах доктора Миколи Мушинки на Ерделівських читаннях, коли доповідала на конференції і показувала цю рекламу. Таке ж захоплення було і у харківських мистецтво­знавців на захисті дисертації, їх вразило буяння стилістичних проявів у закарпатській періодиці: еклектика, «мистецтво і ремесло», плакатстиль, де-стайл, футуризм, класицизм, модерн, реалізм, конструктивізм, ар-деко. Закарпатські графічні роботи дуже органічно вписалися в європейський контекст.

І політичні плакати також?

— Так. І найбільше зробив у цій справі художник-графік Михайло Михалевич. Він мав прекрасну професійну освіту: навчався у Київському інституті мистецтв, у художньо-промисловій школі в Празі та в Академії мистецтв. А у часи Карпатської України був членом Реферату ідеологічного і політичного виховання, пропаганди й преси «Карпатської Січі» та брав активну участь у створенні агітаційних матеріалів Українського національного об’єднання.

Вдале поєднання графічної грамотності й національного настрою спостерігаємо в його роботах «Хай живе Українська Закарпатська держава», «Слава Україні!». Емоційне навантаження в політичних плакатах Михалевича досягнуто з допомогою створення відповідних образів та сюжетів, із використанням національної символіки.

Взагалі гасла на політичних плакатах тієї пори дуже сучасні: «У своїй хаті своя правда», «Невже ти будеш осторонь сидіти і споглядати, як ллється братня кров?», «Ставайте в ряди Карпатської Січі»…

— Так. Ще якихось два роки тому все це сприймалося просто як історичний факт. А зараз ці гасла прочитуються буквально, вони ніби звернені саме до нас.

Образотворчі метафори, загальнозрозумілі символи, зіставлення різномасштабних зображень, узагальнення предметів — основні прийоми, які найчастіше використовуються у плакаті. Символічно підняті праві руки виборців у одному з плакатів М.Михалевича логічно доповнюють смисловий зміст слів Т.Шевченка: «У своїй хаті своя правда», адже «праве асоціюється з правдою, правильним, правотою». Закарпатці у національних гуцульських строях жестом для голосування говорять невербальною мовою до виборців і закликають віддати свої голоси. Їхні звернені погляди виражають підтримку «Карпатській Україні», яка зображена у вигляді жінки з мечем та щитом-гербом.

Один із плакатів М.Михалевича «Слава Україні!» був опублікований в газеті «Нова свобода» за результатами виборів до Сойму. На цьому плакаті схід сонця, промені у вигляді прапорів із тризубом символізують українське відродження. Сонце – одна з фігур, що часто використовується в геральдиці, також воно як символ світла і добра цінувалося у всіх давніх релігіях світу. Сонце – символ всевидящого божества, вищої космічної сили, центру буття та інтуїтивного знан­ня, осяяння, слави, величі.

Роботи художника М.Михалевича стали уособленням духовного злету нації. Має історико-культурну мистецьку вагу і твір українського графіка Миколи Бутовича, де зображений у повний зріст січовик у формі військового на фоні карпатських гір. Намальований він у стилі неопримітивізму.

Ще одним цікавим моментом в історії графічного представлення Карпатської України була зміна логотипу «Нової свободи». Газета кілька разів міняла свій логотип, але саме в 1939 році вона вибирає один із найяскравіших українських декоративних шрифтів – стилізований устав, який свого часу прикрашав національний атрибут Української Народної Республіки – грошові купюри (автор – Георгій Нарбут). Тож цей часопис таким дизайнерським ходом — зміною логотипу ще більше увиразнив свої проукраїнські політичні настрої.

Розмовляла
Марина БОДНАР.

Будьте першим, хто прокоментує цю новину!

Залишити коментар

Вашу електронну пошту не буде опубліковано.


*