Середа
25 квітня 2018 р.
Електронна версія газети
Нехай у ваш дім приходять тільки добрі новини

Михайло РІВІС: «ХОЧЕМО ДІЯТИ ТАК, ЩОБ НА ЗАКАРПАТТЯ ПРИЙШОВ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТУРИСТ»

Голова Закарпатської облради Михайло Рівіс (на фото) нещодавно дав розлоге інтерв’ю кореспонденту «Голосу України». Оскільки там ідеться про актуальні для нашого краю питання, пропонуємо матеріал увазі читачів із деякими скороченнями.

Три основніьвеликі проекти

Депутати облради завжди виявляють великий інтерес до транскордонної співпраці. Тож якщо коротко підсумувати пророблене за минулий рік, яка картина вимальовується?

– Торік тривала підготовка до всіх важливих питань, які реалізовуватимуться нинішнього: налагодження і встановлення зв’язків та втілення вже напрацьованого у сфері транскордонного співробітництва.

Торкнемося глибше планів асоціації «Єврорегіон Карпати – Україна», щодо залучення грантів і фінансового ресурсу Євросоюзу для сучасного розвитку Карпат…

– Закарпатська, Львівська, Чернівецька та Івано-Франківська області створили асоціацію «Єврорегіон Карпати», яка організовує роботу щодо транскордонного співробітництва, розробляє нову окрему стратегію. Є перші успішні кроки, напрацьовано окрему програму України з розвитку Карпат, виходячи з можливостей наших областей. І на запрошення голови правління асоціації (ним обрали очільника Львівської облради Олександра Ганущина – нашого земляка родом із Рахівського району) наглядову раду асоціації очолив Голова Верховної Ради України Андрій Парубій. Це великий позитив.

Мета асоціації – отримати окремий рядок у європейському фінансуванні. Ми розпочали співробітництво з поляками, котрі, як і румуни й угорці, підтримують цю ідею. Моє «домашнє завдання» – долучити до співпраці й словацьких колег.

Заплановано у червні ухвалити спільну заяву всіх голів органів самоврядування областей, повітів, країв до урядів наших держав. Її зміст буде наповнений розробкою чіткої позиції щодо розвитку, окремого фінансування та особливої уваги до гірських регіонів Карпат. Це дасть, насамперед, можливість стимулювати туризм, розвивати Карпати як окремий єврорегіон. От така креативна ідея!

Ось-ось має розпочатися фінансування євросоюзівськими структурами проектів на Закарпатті в рамках ЄОТС «Тиса»…

– Так. Ми вийшли на етап, коли можна розглядати питання про те, що беремо участь у конкурсі європейських інституцій і спільно залучатимемо кошти.

Хотілося би почути більше про перспективи, які відкриває «Тиса».

– На нещодавно проведених загальних зборах ЄОТС «Тиса» остаточно схвалені проекти й визначені пріоритети, які дадуть поштовх у розвитку європейського поводження з твердими побутовими відходами. Йдеться зокрема про найбільший спільний проект Угорщини й України, на який виділяється понад сім мільйонів євро. Він передбачає побудову в селі Яноші Берегівського району сміттєпереробного заводу, котрий не захоронюватиме відходи, а перероблятиме – аби не нищити землю. Потужності цього підприємства розраховані також на переробку ТПВ із Берегова й району та сусідніх Виноградівщини й Хустщини. У двох останніх буде створено окремі сортувальні лінії. Спочатку біогазова установка діятиме в угорському місті Кішварда, а в Яношах на основних потужностях побутові відходи проходитимуть процес пакування, відсортовування, відправлення замовникам вторсировини і, звичайно, буде підготовлено перший етап, щоб у перспективі встановити тут біогазову установку. Все – згідно з європейськими нормами і правилами. Хоча тут є ще три конкуренти, однак, сподіваюся, перевага виявиться за нашим напрацюванням.

Другий проект. Разом із Мішкольцьким університетом і Національною академією наук України проведено дослідження карстових проваль на місцях колишніх соляних шахт у селищі Солотвино. Фахівці й науковці, відряджені туди Європейською комісією, вивчали проблему, надали висновки й рекомендації. У нас є їхні листи підтримки. Фактично, цей проект підготовлено, подано на розгляд конкурсної комісії, він також пройшов перший тур відбору, чекаємо доукомплектування документами, і в результаті має бути проведений повний аналіз ситуації, щоб потім у рамках стратегії Дунайського басейну надати грантовий проект. Його кошторис – майже мільйон євро. Він виконуватиметься лише на території України.

Фінансуватиме угорська сторона, оскільки усвідомлює загрозу потрапляння солі у води Тиси, що може стати екологічним лихом для цієї річки й значної частини Дунайського басейну.

Тому це також один із пріоритетів. Сподіваємося, що за підтримки угорських колег проект реалізуємо.

Потужний розвиток туризму на Закарпатті, який намітився останніми роками, теж буде підтримано ЄОТС «Тиса». Працюватимуть спільно з департаментом економіки облдержадміністрації. Це три основні великі проекти. Крім них, готується ще купа малих, які будуть втілені в життя в районах області.

Незабаром буде Чеський дім

Тісні контакти облрада підтримує з кількома чеськими регіонами…

– З чехами в нас – давні традиції співпраці. Маємо хороші взаємні результати з краєм Височина і Пардубіцьким. Наприкінці минулого року підписали угоду з Краловоградецьким краєм.

Активна робота триває також із Устецьким, який нам допомагає у відкритті в Ужгороді Чеського дому. Попередній міністр закордонних справ обіцяв, що це буде першим кроком до повноцінного відкриття Генконсульства в області.

Слід наголосити, що період першої Чехословацької Республіки (1919 – 1939 рр.), до складу якої входив наш край, залишив у закарпатців дуже приємні спогади. І вельми позитивним є те, що прагнемо спільно розширяти та відновлювати наші зв’язки і взаємну співпрацю нині – у загальноєвропейському контексті.

Кожен край вносить свою специфіку в загальний зміст спів­праці з Закарпаттям. Височина пішла шляхом виділення коштів із власного бюджету в межах п’яти мільйонів крон щороку. Але якщо виникає гостра потреба, можемо до них звертатися ще по мільйон, і вони додатково це розглядатимуть. А от Краловоградецький край зробив наголос на чинні європейські програми підтримки. Зокрема студентства – програма «Еразмус», місцевого самоврядування тощо. Це відкриває можливість використання коштів ЄС.

Вперше розширилися добрі партнерські взаємини Закарпаття з урядовими структурами федеральних земель Німеччини...

– Допомогти оздоровитися воїнам АТО, котрі дуже часто вражені посттравматичним синдромом, було основною метою моєї поїздки до округу Франконія в Баварії. Адже я знав, що в тамтешньому провідному європейському університеті накопичений надзвичайно хороший досвід щодо реабілітації саме таких осіб. Тому й попросив допомогти нашому профільному обласному закладу з консультаціями й навчанням спеціалістів, аби ті проводили якісну реабілітацію наших хлопців удома. Приємно, що програма, на яку виділятимуть 50 тисяч євро щороку і яку домовлено продовжувати за потреби, діє за рахунок коштів уряду Німеччини. Цьогоріч навчатимуть закарпатський медперсонал і професорів у Німеччині, а баварські фахівці приїдуть у наш госпіталь і надаватимуть консультації тут.

Оскільки ми пройшли, на думку уряду Німеччини, надзвичайно успішний і цікавий період представлення й іншої частини програми, то нам надали можливість залучити до півмільйона євро на розвиток інфраструктури й відновлювальну енергетику. Посприяло й те, що Україна приєдналася до Кіотської, потім до Паризької угоди з питань екології. Отже, передбачено встановити сонячні панелі для забезпечення цілодобового водопостачання у Хусті – ми вже надали всі необхідні папери. Це розглядається на рівні конкурсного відбору, сподіваюся, що найближчим часом надійде позитивна відповідь. Та вже можу повідомити: на кінець червня – початок липня отримав запрошення президента округу Франконія на підписання угоди про реалізацію цього проекту.

Кошти просимо, а виділені мільйони не освоюємо

Із сусідами-румунами домовлено про модернізацію переходу «Дяково – «Халмеу» – насамперед щодо облаштування майданчиків для каміонів. Є й інші проекти?

– Змушений констатувати: нас завжди «тягне назад» під час проведення конкурсів те, що ми не реконструювали пункти пропуску. І всі європейські інституції нам висувають претензії. Але не можемо скидати проблеми на наше населення і безпосередньо на село Неветленфолу (попередня назва Дякова). Питання в тім, що після ремонту найгіршого відрізку дороги за кошти Фонду регіонального розвитку в тому напрямку збільшився потік великовагових вантажівок. І водії довжелезних колон каміонів часто перегороджують доступ мешканцям до воріт свого обійстя. Це явно не подобається жителям села. КПП не реконструйований, низька його пропускна спроможність… Автотранспортні засоби накопичуються по обидва боки кордону. Щоб не прив’язуватися до планів Державної фіскальної служби України, область подала пропозицію колегам із Румунії побудувати сервісні зони перед пунктом пропуску. І питання буде вирішене, оскільки там здійснюватимуть відстій каміони. До речі, румуни провели зі свого боку реконструкцію. Сподіваємося, що наша ДФС нарешті шукатиме кошти для приведення до ладу КПП «Дяково», адже вона «проворонила» три мільйони євро, які структури ЄС виділяли на оновлення цього переходу, але нещодавно відкликали – вже не мали терпіння роками чекати й спостерігати за бездіяльністю української сторони…

Але є й приємна річ: домовлено з румунськими колегами щодо реалізації великої безпекової програми, яка передбачає встановлення відеокамер на шляхах Закарпатської, Чернівецької та Івано-Франківської областей, і так само на автодорогах з румунської сторони. Камери мали б вимірювати швидкість і фіксувати переміщення транспорту. Це явно зменшить небезпеку на наших трасах та контролюватиме в’їзди й виїзди з області.

До речі, як оцінюєте той факт, що понад 29 млн євро, котрі ЄС виділяв на розбудову контрольно-пропускних пунктів на західному кордоні України, Євросоюз відкликав через неосвоєння цих коштів?

– За час нашої розмови я не раз згадував цей ганебний факт. Закарпатська обласна рада ухвалила звернення до керівника уряду України, Генпрокурора, голови СБУ, міністра внутрішніх справ, щоб проконтролювати і притягти до відповідальності посадовців, котрі протягом довгих років не зуміли використати ці гроші й Євросоюз, врешті-решт, відібрав їх. Вважаю, це неприпустимо. Не виключаю, що там була задіяна корупційна складова, яка й завадила реалізувати такі вкрай необхідні оновлення.

Якщо просимо від ЄС 600 мільйонів євро, а нам взамін кажуть зняти мораторій на вивезення лісу-кругляка, то через явне недбальство держава змушена майже 19 відсотків цієї суми повернути до Євросоюзу! Навіщо тоді, скажіть мені, будь ласка, просимо ресурс, який не можемо чи не вміємо освоювати?! Посадовці, котрі спричинили такі наслідки, повинні понести відповідальність!

І на завершення: що приємного очікувати нинішнього року громаді Закарпаття від міжнародної співпраці?

– Висловлю впевненість, що все-таки зрушимо з місця переробку твердих побутових відходів, продовжимо розбудову в соціальній сфері за допомогою наших чеських друзів, а за підтримки колег із Румунії розпочнемо безпекові проекти й намагатимемося розв’язувати проблеми біля пунктів пропуску. Ці всі речі надзвичайно чутливі й вкрай потрібні області. Як і розвиток туризму. Хочемо діяти так, щоб на Закарпаття прийшов європейський турист, щоб ми і в цю сферу могли залучати кошти з ЄС. І щоб зарубіжний мандрівник, коли скуштує наші традиційні страви й вино, почує наші співанки, поп’є мінеральну воду, скупається в термальних басейнах, пройде верхами полонин чи підніметься на Говерлу, захотів приїхати сюди ще не один раз і залишати тут гроші. Відтак закарпатці матимуть за що розвивати область, сплачувати податки – і станемо самодостатнім заможним краєм.

Василь НИТКА


Довідка. Михайлу Рівісу сорок cім. Має дві вищі освіти – інженерну та юридичну. 17 років працював на різних посадах у митних органах. Потім чотири – першим заступником хустського мера. З квітня 2014-го і до грудня 2015-го – заступник голови Закарпатської ОДА. Не раз бував у зоні АТО. Після обрання в кінці 2015-го головою облради заявив, що хоче «мати сконсолідовану облраду», яка би ефективно працювала на благо закарпатців.

новини

Calendar

Пн
Втр
Срд
Чтв
Птн
Сбт
Ндл
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 
April 2018
 


...