СВІЙ ФУТБОЛЬНИЙ ШЛЯХ У СВІТ

Україна розпочала в Ужгороді

20 років тому 29 квітня в Ужгороді на стадіоні «Авангард» відбувся перший офіційний матч національної збірної незалежної України з футболу. Суперником українців була збірна Угорщини. Тоді наша молода й недосвідчена синьо-жовта команда поступилася угорцям — 1:3. Відрадно, що перший гол у складі нашої збірної на 90-й хвилині гри забив саме уродженець Закарпаття Іван Гецко.

Про цей матч багато вже писано-переписано, а от хто стояв біля витоків організації цього історичного поєдинку — мало хто знає.

Саму ідею проведення матчу між збірними України та Угорщини першим запропонував менеджер Федерації футболу Угорщини Золтан Мадяр 1 грудня 1991 року під час зустрічі збірної клубів Угорщини зі збірною Закарпаття з футболу в Ужгороді. Таку пропозицію він висловив головному тренеру тогочасного ФК «Закарпаття» Степану Войтку. І вона потрапила на благодатний ґрунт. Степан Федорович висловив свою підтримку угорському колезі, а далі справа закрутилася…

Як згадує С. Войтко, «Ще в грудні Золтан Мадяр приїхав в Ужгород, а звідси ми разом вилетіли до Києва на зустріч до тодішнього голови Федерації футболу України Віктора Банникова. На аудієнції з ним та його помічником Євгеном Котельниковим було домовлено, що перший товариський матч національних збірних пройде в Ужгороді, а матч-відповідь восени 1992 року — в Ніредьгазі. Невдовзі після цього В. Банников прибув в Ужгород, а потім в Угорщину, де в Будапешті були підписані офіційні документи про проведення першого історичного матчу».

Цікаво, що в той час інших пропозицій щодо проведення подібних зустрічей до ФФУ не надходило, тож Угорська федерація футболу стала першою.

Але далі розпочався складний період — підготовка до матчу такого масштабу. В той час Федерація футболу України лише формувалася, і основний тягар роботи ліг на плечі спорткомітету Закарпатської облдержадміністрації, який тоді очолював Степан Гаупт. «Однак в силу своїх можливостей — розповідає С. Войтко, — ми привели все до ладу, і свято футболу відбулося».

Обидві команди прилетіли до Ужгорода за день до гри, розмістилися в готелі «Інтурист-Закарпаття». В так званому угорському залі готелю напередодні зібралися керівники федерацій та наставники обох команд обговорити умови гри».

А наступного дня відбувся поєдинок.

Цікаві факти щодо тогочасної непростої ситуації як у державі так і в українському футболі викладені у вступній статті програмки цього матчу. Автор публікації висловлює сподівання, що ФІФА визнає новостворену Федерацію футболу України як одного з правонаступників колишнього СРСР і дозволить збірній України виступати у відбіркових матчах до чемпіонату світу 1994 року. В той же час він висловлює стурбованість поведінкою голови Футбольного союзу Росії пана В. Колоскова, який, маючи зв’язки та досвід, закликає світову футбольну конфедерацію визнавати єдиним правонаступником СРСР Російський футбольний союз.

Саме через підготовку більшості футболістів у складі збірної Союзу Незалежних Держав до фінальної стадії чемпіонату Європи у Швеції свій перший поєдинок збірна України провела експериментальним складом, без наших тогочасних «зірок» — О. Михайличенка, О. Заварова, В. Чанова, О. Протасова, С. Юрана, Г. Литовченка та багатьох інших.

Необстріляна молодь протистояла досвідченій угорській команді, тренер якої Імре Еней запросив до лав збірної футболістів, більшість з яких виступала у провідних європейських чемпіонатах. У матеріалі Віталія Ящищака у «Новинах» за 1 травня 1992 року досить цікаво описано перипетії цього цікавого двобою. Зокрема, перший небезпечний момент у матчі створили саме українці. Олег Саленко з двадцяти метрів поцілив у штангу. Далі, після пострілу Юрія Никифорова з лінії штрафного майданчика, кіпер угорців Іштван Брокхаузер у карколомному стрибку ледве витягує м’яч практично з «павутини». Через кілька хвилин І.Брокхаузер перериває слаломний прохід С. Третяка. Гості відповіли дальнім пострілом від І.Вінце лише наприкінці першого тайму — І.Кутепов спокійно приборкав м’яч.

А в другому таймі наша збірна чомусь підсіла і раз за разом дозволяла угорським гравцям хазяйнувати у власному штрафному майданчику. Кілька разів гості «пробачали» необачним господарям таку щедрість, але на 60‑й хвилині І.Шалої потужним ударом відкриває рахунок поєдинку. Через сім хвилин Й. Кіпріх вдруге покарав українців за халатність в обороні. За 6 хвилин до завершення матчу невгамовний нападник угорців Йожеф Кіпріх точно реалізовує пенальті. Підо­пічні В. Прокопенка відповіли лише під завісу гри, але як! Гол-красень забивив наш земляк Іван Гецко, який у другому таймі змінив О. Саленка.

Після завершення матчу серед маси подарунків та призів від багатьох структур найкращим гравцям матчу Йожефу Кіпріху та капітану нашої збірної Юрію Шелепницькому від газети «Новини Закарпаття» та Хустського керамічного заводу були вручені високохудожні керамічні вази, виготовлені відомими майстринями Магдалиною Ворон та Ганною Когут, роботи яких виставлялися на Лейпцизькому ярмарку, виставках в Канаді та Італії.

Склад збірної України: Кутепов — Лужний, Никифоров, Беженар, Третяк, Ковалець, Цимбалар, Шелепницький, Погодін (Сак, 56 х в.) — Щербаков (С. Гусєв, 69), Саленко (Гецко, 59)

Склад збірної Угорщини: Брокхаузер (Томаш Балог, 88) — Шимон, Лімпергер (Тібор Балог, 58), Мартон (Іллеш, 82), Вінце — Лерінц (Ковач, 86), Монош, Телек, Ліпчеї — Кіпріх, Шалої (Пішонт, 74)

Роман СЕНИШИН.

Будьте першим, хто прокоментує цю новину!

Залишити коментар

Вашу електронну пошту не буде опубліковано.


*