ОСНОВНА БОРОТЬБА НА ВИБОРАХ РОЗГОРНЕТЬСЯ В ОКРУГАХ,

Вважає політолог Віктор ПАЩЕНКО

Парламентська виборча кампанія в Україні стартувала. Усі провідні політичні сили провели партійні форуми і оприлюднили свої списки та кандидатів в одномандатних округах. І, звісно, одразу почали піарити свої програми та висуванців. Ми ж вирішили поцікавитися думкою про перебіг кампанії та її можливі результати у незалежного фахівця — соціолога і політолога Віктора Пащенка.

 

Вікторе Володимировичу, Закарпаття — строкатий край як у національному, так і політичному планах. Перебіг виборчої кампанії, на вашу думку, буде спокійним?

— Усе слід розглядати у порівнянні. Якщо порівнювати цю парламентську кампанію з попередніми (2006—2007 років), то звичайно ця кампанія буде набагато нервовіша, бурхливіша і скандальніша. Це пояснюється двома причинами. По-перше, у 2006 і 2007 роках усе-таки вибори проходили набагато демократичніше. Двоє лідерів партійних списків минулих парламентських виборів у в’язницях не додають авторитету і спокою Україні. А по-друге, ми маємо зараз мажоритарні округи, а конкуренція тут звичайно привносить набагато більше нервозності, оскільки змагаються конкретні кандидати у конкретній місцевості, а їх є багато, відповідно багато штабів, багато задіяних людей, амбіцій і т.д. Хоча, на мою думку, таких прецедентів, які були у 2003—2004 роках на мукачівських виборах, тепер не буде. І в порівнянні з іншими регіонами України,  думаю, на Закарпатті виборча кампанія буде спокійнішою.

Як ви оцінюєте представництво кандидатів від Закарпаття у списках політичних партій?

— Власне кажучи, кандидатів від Закарпаття можна умовно поділити на три групи: ті, хто тут народився, живе і працює; уродженці області, але нині проживають в інших регіонах; та ті, які колись у нас працювали і пов’язані з краєм. Скажімо, в Партії регіонів є три кандидати на прохідних місцях: Нестор Шуфрич (№27), Сергій Мошак (№42) й Іштван Гайдош (№74). Але Нестора Шуфрича і Сергія Мошака можна відносно вважати закарпатцями, оскільки вони тут народилися, мають певний бізнес, хоча давно вже проживають у Києві. Тому є вихідцями із Закарпаття. В «Об’єднаній опозиції» із нашим краєм пов’язують Геннадія Москаля, який також на прохідному місці (№32) і Валерія Лунченка (№61). Москаль жив і працював на Закарпатті, і часто наша область фігурує у його виступах та запитах, тому його певною мірою теж можна пов’язати із Закарпаттям. В «УДАРі» — Валерій Пацкан (№ 19). В інших партіях закарпатців у прохідній частині немає або ці партії не мають шансів пройти (КПУ, «Свобода», «Україна – вперед», «Наша Україна»).

Маємо шість мажоритарних виборчих округів. Де, на вашу думку, боротьба буде завзятішою — за списки чи на округах?

—У регіонах боротьба між мажоритарниками, звичайно, переважить все інше. Якщо взяти конкретні закарпатські округи, то запекле су­перництво вимальовується в більшості з них. Можливо, крім Мукачівського округу, де практично поза конкуренцією буде Віктор Балога. На всіх інших очікується завзяте змагання. Зокрема, у Берегівському й Виноградівському районах буде цікава і серйозна конкуренція між першим заступником голови ОДА Іваном Бушком, головою обласної ради Іваном Балогою та лідером ТУКЗ Міклошем Ковачем. Оскільки І.Гайдош іде за списками Партії регіонів, то Демократична партія угорців, вірогідно,  підтримуватиме І.Бушка.

Як завжди, гаряче буде в ужгородському окрузі. Тут заявили про себе такі відомі та розкручені політбійці, як Сергій Ратушняк і Павло Чучка, яким серйозну конкуренцію обіцяють скласти представники Партії регіонів і «Батьківщини», відповідно це Василь Ковач та Андрій Сербайло. «УДАР» представляє депутат міської ради Ростислав Буланов, комуністів Вікторія Казьмірова. При сприянні «Єдиного центру» самовисуванцем йтиме й відомий нейрохірург, професор Володимир Смоланка. Цих прізвищ достатньо, щоби зрозуміти, наскільки тут буде непросто.

Те ж можна сказати й про Хуст, де буде цікава боротьба між Павлом Балогою і Степаном Деркачем в першу чергу. В Тячівському, Рахівському районах знову ж таки вперто змагатимуться представники «Єдиного центру» та Партії регіонів, відповідно, народний депутат Василь Петьовка та Михайло Шелевер, голова місцевої РДА. У Свалявському виборчому окрузі, куди входять малі гірські райони – Березнянський, Перечинський, Воловецький, Свалявський, Міжгірський, вимальовується суперництво між представником Партії регіонів Михайлом Ланьом та представником «Об’єднаної опозиції» Олександром Кеменяшем. При підтримці «ЄЦ» як самовисуванець своїм шансом спробує скористатися  колишній ректор УжНУ, професор Микола Вегеш.

Яка роль соціології в цих виборах? Що демонструють останні дослідження?

— Останні дослідження, на які я можу послатися, березневі, і звичайно вони є лише певним орієнтиром. Особливість цих виборів полягає в тому, що в них велике значення і багато уваги приділятиметься мажоритарним округам, відповідно і кількість соціологічних досліджень, особливо місцевого рівня, неймовірно зростає. Відповідно соціологія, як певний інструмент інформації або дезінформації громадян, а також  якоюсь мірою маніпуляції громадською думкою, буде задіяна досить широко. Це пов’язано з тим, що матимемо багато «технічних» кандидатів, які в останній момент будуть зніматися на користь інших. Скажімо, від партії влади можливо будуть висуватися один основний і кілька технічних кандидатів, які в той чи інший момент або знімуться, або їх необхідно буде залишити, щоб відібрати голоси у конкурентів.

Те ж саме і з демократичним, умовно кажучи, табором. Приміром, «Об’єднана опозиція» на якихось округах буде конкурувати з «УДАРом» і, можливо, вони домовляться, що хтось із них поступиться іншому. Але це все має визначати, принаймні так мало би бути в ідеалі, об’єктивна соціологія. Хоча, звичайно, може бути задіяна і так звана маніпулятивна, точніше засіб маніпулювання під прикриттям соціологічних даних. Тому загалом роль ЗМІ і зокрема соціології на цих виборах в порівнянні з попередніми значно зростає.

Останні мої дослідження стосуються лише партійних списків. Звичайно, тоді розклад був не такий. Скажімо, ще не було відомо про об’єднання «Фронту змін», «Громадянської позиції» та «Батьківщини», тоді ще йшли нарізно Партія регіонів і «Сильна Україна». Але можу приблизно сказати, що стартові умови головних суперників на Закарпатті приблизно такі: з невеликою перевагою йде «Об’єднана опозиція», на другому місці – Партія регіонів, третю позицію в нашій області впевнено займає «УДАР». Інші партії на межі прохідного бар’єру, тобто менше 5% (КПУ, «Свобода», «Наша Україна», «Україна — вперед»). У мажоритарних округах ще якихось серйозних досліджень не проводилося, оскільки кандидати лише тепер висуваються. Про першу соціологію за мажоритарними округами можна буде говорити тижнів через два.

Скільки депутатів-закарпатців матимемо у наступному парламенті в результаті виборів?

— Цю цифру можна назвати досить точно. Я вже власне перечислив ймовірних депутатів за списками. Це — три представники Партії регіонів, два представники, якщо вважати Г.Москаля закарпатським депутатом, «Об’єднаної опозиції», два представники, якщо рахувати Віктора Пинзеника представником області, партії «УДАР». Таким чином ми матимемо 7 депутатів за списками і 6 мажоритарників. Отже, представництво закарпатців у Верховній Раді буде близько 13 чоловік, плюс-мінус один.

Розмовляв
Петро ПОЛІХА.

 

Будьте першим, хто прокоментує цю новину!

Залишити коментар

Вашу електронну пошту не буде опубліковано.


*