КРАЩОЇ ЗА КАРПАТСЬКУ БДЖОЛУ

на території України не знайти

Уберезні в Яремчі на Івано-Франківщині зібралися науковці та пасічники, які зацікавлені у збереженні й відновленні карпатської бджоли. Вони приїхали сюди з ініціативи Карпатського національного природного парку (КНПП) та Івано-Франківської обласної асоціації розвитку бджільництва “Галичина”. Крім пасічників Івано-Франківської області, науковців та працівників Національного парку, в Яремчу було запрошено науковців Наукового національного центру (ННЦ) Інституту бджільництва ім. П.І.Прокоповича УААН, апітерапевтів, учасників експедицій з пошуку карпатських бджіл із Закарпатської області, журналістів, зарубіжних гостей.

Увага до карпатської бджоли – не випадкова. Пасічники України, пострадянських держав, деяких країн Європи дуже схвально відгукуються про карпатську бджолу: на неї великий попит у пасічників. Наша бджола є найпродуктивнішою для умов України, сформувалася в складних і суворих умовах гірського клімату. Карпатським бджолам притаманні висока зимостійкість, бурхливий весняний розвиток, економна витрата кормів узимку, швидке реагування на зміну погоди, здатність збирати нектар з цукристістю від 8% (інші породи збирають нектар із цукристістю 16% і більше), низька схильність до доїння, миролюбивість, висока медопродуктивність.

Крім унікальних продуктів бджільництва, одержаних в екологічно чистих умовах гір, наші бджоли допомагають вирішити ще одну проблему — зменшення в природі диких запилювачів реліктових рослин та біорозмаїття в заповідних зонах, що оберігає від ймовірних втрат багато видів. Встановлено, що 80—90% роботи запилювання в природі виконують бджоли і лише 10—20% – дикі комахи-запилювачі.

Через низьку рентабельність бджільництва в Карпатах приватні пасіки любителів – невеликі. Пасіки лісокомбінатів, колгоспів, де було по декілька десятків або сотень бджолосімей, залишилися в минулому. Відродження бджільництва в гірській зоні Карпат можливе тільки за підтримки держави за рахунок цільових коштів з державного та місцевих бюджетів.

Заступник директора КНПП О.Киселюк переконаний, що значну роль у збереженні й відтворенні карпатської породи бджіл відіграють заповідні зони на території Карпатського заповідного парку. Є привід порадіти за програму розвитку тут бджільництва. Бо в парку створено пасіку, яка відповідає більшості вимог. Бджоли зимують надворі в 2–4-х сімейних вуликах. Крім 50 багатосімейних вуликів, на літній період бджіл переселяють в 100 багатокорпусних. На кожне з 12 природоохоронних науково-дослідних відділень готується і навчається по 2 пасічники. На території КНПП планується в найближчий час створити ще 11 подібних пасік.

Співробітники ННЦ Інституту бджільництва ім. П.І.Прокоповича УААН професор В.Гайдар, науковці С.Керек, І.Мерцин (молодший), В.Папп, В.Місько розповіли про результати досліджень і вивчення карпатських бджіл за останні півстоліття на території Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. На конференції порушувалось багато проблемних питань розвитку бджільництва та шляхи їх вирішення в Карпатському регіоні.

Я ж виступив з інформаційним повідомленням “Нові типи карпатських бджіл слід шукати знову в Рахівському районі”. Воно базується на польових дослідженнях із пошуку нових типів карпатських бджіл в 2002 році на території Рахівського району. Наголосив, що з дев’яти ліній карпатських бджіл п’ять походять з Рахівщини. Це широковідомі високопродуктивні лінії 41, 61, 62, 69, 78 та інші, які, на жаль, нині втрачено. Добрим словом було згадано науковців, які в різний час працювали на території Рахівщини, – В.Губіна та І.Давиденка, В.Пилипенка, І.Мерцина (старшого), В.Гайдара. Старі пасічники району Ф.Штефанюк, П.Горбач, А.Праничук пригадують, що найбільш інтенсивно йшов відбір і вивчення місцевих бджіл у 70-х роках минулого століття.

Так склалося, що наш район був і залишається донором із відбору цінного матеріалу карпатських бджіл. Але, на жаль, на Рахівщині дотепер нема жодного бджолорозплідника цінних карпатських бджіл, хоча їх розводять у багатьох країнах.

Науковці інституту бджільництва, пасічники обговорили також проблему, пов’язану з негативним впливом кавказьких бджіл, яких масово завозили в радянські часи на пасіки лісокомбінатів, колгоспів. Внаслідок такого змішування місцевих бджіл з кавказькими наші ставали гіршими. Чимало досвідчених пасічників державних пасік, отримавши кавказьких бджоломаток за рознарядкою, розписувалися за них, але в сім’ї не підсаджували. Багато сімей із кавказькими матками гинули під час зимівлі.

Ще одна проблема, яку не обійшли увагою, — походження жовтизни на гірських карпатських бджолах. Оскільки найчастіше вона виявляється вздовж залізниці, на територіях Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської областей, то цей вплив пояснюється завезенням у часи Австро-Угорщини, Чехословаччини (під час будівництва в 1880-х роках залізниці італійсько-французькими компаніями) популярних тоді італійських маток жовтого кольору. У гірських умовах італійські бджоли змішувалися з місцевими і передали їм не тільки жовте забарвлення на окремих тергітах, а й деякі небажані ознаки, зокрема, непристосованість до наших природно-кліматичних умов, тому через декілька років гібриди гинули або давали дуже середні результати.

З огляду на це учасники конференції звернулися до бджолярів з проханням проводити постійну роз’яснювальну роботу серед пасічників, не завозити до нас бджіл з різних регіонів України та з інших країн. У світі та Європі широко рекламуються різні типи італійських бджіл, карніки, кавказькі, бакфастські тощо, які дають добрі результати на батьківщині, а не в інших природно-кліматичних умовах. Тому не варто замовляти бджоломаток через наших заробітчан в Чехії, Словаччині, Польщі, Італії, Іспанії, Німеччині. Завезені бджоли (можливо, навіть з карантинними хворобами) можуть дати лише тимчасовий результат, а їхня продуктивність порівняно з нашими – гірша, не кажучи про проблему постійного поновлення племінного матеріалу. Авторитетний теоретик і практик бджільництва професор В.Гайдар переконаний, що кращих і найбільш продуктивних бджіл, як карпатські, для умов України не знайти.

Бережімо нашу бджолу – найкращу на нашій території. Вона варта особливої уваги.

Василь ВОЛОЩУК.
Рахівський район.

Будьте першим, хто прокоментує цю новину!

Залишити коментар

Вашу електронну пошту не буде опубліковано.


*