Понад два десятки років одна з найзначніших книг закарпатського письменника і журналіста Івана Долгоша пролежала «у шухляді». Днями з ініціативи Віктора Балоги романдилогія «Заплакала Тиса кров’ю» таки побачила світ.
Аби всі відчули визвольний дух тих часів, презентували видання поособливому — в кімнатімузеї Августина Волошина в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї Ужгородського замку. Художньодокументальний політичний роман — про два знакові етапи на Закарпатті 1918—1939 років: події періодів Гуцульської республіки та Карпатської України.
«Батько почав писати книгу в 1975 році й завершив 1990-го, — розповідає Одарка ДолгошСопко, донька Івана Долгоша. – З 2009 року рукопис про події Карпатської України лежав у видавництві «Гражда», проте видати його не було можливості. І тільки цього, ювілейного, року це стало можливим завдяки проекту «Старого Замку». Проте коли ми готували видання, виявили на папці напис, що перша книга романудилогії називається «Гуцульська республіка». Відтак, розбираючи татів архів з мамою і сестрою, знайшли ще 750 сторінок машинописного тексту (про цю книгу ми нічого не знали) і великий фрагмент рукопису другої, «Карпатська Україна». Тож одразу вирішили: дилогію видавати треба повністю. Книгою ми завершуємо цей ювілейний рік батька. Уже відкрили меморіальну дошку, відзняли фільм, а сьогодні — видали останній його роман».
Долгошевий романдилогія був не єдиним подарунком цього дня. Як розповіла донька письменника, окрім того, що батько писав романи і «варився» в політиці, літературі та журналістиці, — ще й неабиякий сад у Доманинцях виплекав. Тож фрукти з цього саду, які запропонували скуштувати гостям, смакували усім, повідомили з Ужгородського прес-клубу.
Залишити коментар