«ЗА СТУПЕНЕМ ДОВІРИ РЯТУВАЛЬНА СЛУЖБА МАЄ БУТИ НА ПЕРШОМУ МІСЦІ»,

— вважає начальник Територіального управління МНС у Закарпатській області Антон ЗЕЛІНСЬКИЙ

Антоне Федоровичу, в січні ви очолили оперативно-рятувальну службу Закарпаття. Це співпало з процесом реорганізації МНС…

— Реформування започаткував наш земляк Вік­тор Балога, міністр МНС. Завдяки цьому служба з такого собі колоса на глиняних ногах радянського зразка поступово почала перетворюватися на дієву, надійну, мобільно оснащену систему запобігання та реагування на надзвичайні ситуації європейського рівня. Нині в державі створено потужну службу, яка, окрім пожежників, увібрала в себе гірських рятувальників, саперів, водолазів, кінологів, авіацію та медицину. Ці всі служби, об’єднані в один могутній кулак, стали своєрідним монолітом, суттєвою ударною силою, що може будь-якої хвилини й будь-куди прийти нашим людям на допомогу.

До речі, при необхідності на рівні області ми можемо залучати авіацію?

— Так, в аеропорту «Уж­город» на цілодобовому чергуванні знаходиться вертоліт, який щомиті готовий вилетіти в будь-яку точку Закарпаття.

Гадаю, не­роз­в’я­заних проблем у вас теж вистачає. Які з них, на ваш погляд, найбільше гальмують становлення служби, не дають змоги ук­раїнським, відповідно й закарпатським рятувальникам дотягнутись до європейського рівня?

— На державному рівні нам передусім потрібно напрацювати належну законодавчу базу, яка дасть можливість впорядкувати всю систему цивільного захисту.

Ще однією надзвичайно болючою проблемою в масштабах України є, на мій погляд, висока плинність кадрів, особливо у вищому ешелоні. Часта зміна керівників міністерства відчутно гальмує розвиток служби. Адже поки новий міністр та його коман­да розберуться в специфіці діяльності, зрозуміють, де головне, а де другорядне, підрозділи змушені тупцювати на місці. Ледь встигли люди розібратись, почали набирати обертів у роботі — аж тут нова зміна керівництва.

На місцевому ж рівні проблеми зводяться до елементарного: ефективність нашої роботи передусім залежить від матеріального забезпечення.

Давайте тепер перейдемо від глобального до більш конкретного: які тенденції характерні для роботи МНС Закарпаття у 2012 році?

— Нещодавно ми підбили підсумки своєї діяльності за дев’ять місяців. За цей період підрозділами Територіального управління області всього було здійснено 8568 виїздів. У краї сталося 4 надзвичайні ситуації. На території області (порівняно з аналогічним періодом минулого року), на жаль, зросла кіль­кість пожеж із 835 (2011 рік) до 1569. Упродовж усього 2011 року в області було зафіксовано 1139. Такий «пожежний бум» був викликаний масовим та безкон­т­рольним спалюванням сухостою і сміття. Так, якщо впродовж січня–вересня 2011 року таких пожеж було зафіксовано 217, то за аналогічні дев’ять місяців цього року понад 700 таких загорань виникало в природних екосистемах області. Окремо слід сказати про лісові пожежі. З початку року підрозділам МНС області вже довелося 7 разів виїжджати на загорання у лісових масивах проти трьох за аналогічний період 2011-го. Таких масштабних загорань у лісах Закарпаття не було зафіксовано вже більше 10 років. Усього в краї сталося 10 лісових пожеж.

Щодо прямих матеріальних збитків, заподіяних вогняною стихією, то вони сягають майже 6 мільйонів гривень.

Вогонь також забрав життя 32 наших земляків, серед яких двоє дітей, ще 23 людей травмувалося. Натомість було врятовано 47 краян та матеріальні цінності на суму, що перевищує 3,5 мільйона гривень. Ось це – наша мета. Не допустити, аби скоїлося непоправне – загибель хоч однієї людини, тим більше цілої родини. Майно згорить – це, зрозуміло, велика втрата. Але людське життя ціни не має, воно неповторне і невідновне.

Антоне Федоровичу, який із підрозділів МНС можна вважати елітним?

— Візитівкою нашої служби є аварійно-рятувальний загін спеціального призначення. Тут сконцентрована вся наша ударна міць. Це гірські пошукові відділення, водолази, сапери, кінологи, вся наша спеціальна техніка: від спецавтомобіля «Штайєр» до плаваючої броньованої техніки.

Пригадую, взимку між Петросом і Говерлою присипало лавиною туриста з Одещини. Готуючись до смерті, він вже попрощався з рідними, пославши їм по мобільному своє фото. Ще трохи — і чоловік став би здобиччю зголоднілих вовків, які оточили бідолаху. Та, на щастя, професіонали Лазещинського гірського пошуково-рятувального пункту зуміли подарувати потерпілому другий день народження.

А розмінування, які проводять наші піротехніки майже щодня! Люди практично постійно дивляться в очі смерті, яку несуть в собі міни та снаряди. Тільки за 9 місяців цього року ними було виявлено та знешкоджено 628 вибухонебезпечних предметів, серед яких 2 авіабомби, 94 артилерійські снаряди, 54 мінометні міни та 30 гранат.

Підрозділи АРЗ СП ТУ МНС у Закарпатській області залучалися і для ліквідації наслідків дорожньо-транспортних пригод (36 випадків). Гірською пошуково-рятувальною частиною було евакуйовано 249 та врятовано 243 осіб з місць надзвичайних подій, із них 123 особам було надано першу невідкладну долікарську допомогу. Усього ж в області впродовж січня–вересня трапилося 363 некласифіковані надзвичайні події.

Відверто кажучи, пожежно-ряту­валь­не братство не дуже полюб­ляє людей, особливо керівників, зі сторони. Як вам вдалося зламати певний стереотип і за досить короткий час здобути визнання рятувальників?

— Тут багато залежить від характеру самої людини. Відіграло свою роль і те, що кардинальних кадрових змін я не проводив, а правильно використовував і скеровував наявний потенціал служби. Звісно, багато було зроблено й для того, щоб люди прокинулися від своєрідної корпоративної сплячки й потрохи почали думати бульш сучасно, йшли в ногу із життям.

Разом з тим як керівник намагаюся бути відкритим і доступним у спілкуванні зі своїми колегами. Бо це також важливо.

У своєму нещодавньому інтерв’ю празькій студії радіо «Свобода» міністр МНС Віктор Балога наголосив, що через кілька тижнів його буде звільнено з цієї посади. Антоне Федоровичу, оскільки вас називають «його людиною», то чого чекаєте у недалекій перспективі?

— Я з великою повагою ставлюся до Віктора Івановича, завжди працював у його команді, отож, після відставки міністра, я також напишу заяву на звільнення.

Вважаю, що працювати з іншим міністром МНС мені буде важко, бо імпонує бачення В.Балогою реформ, які поступово ведуть до трансформації служби порятунку в проєвропейському напрямі. Залишається тільки сподіватися, що той темп і ритм, який у МНС започаткувала його команда, збережеться.

Що найбільше цінуєте в чоловіках?

— Гаслом свого життя вважаю такий вислів: «У справжнього офіцера душа повинна належати Богові, серце – дружині й дітям, життя — Вітчизні, а честь – нікому». Ці слова мають бути близькі кожному чоловікові, який себе поважає.

Розмовляла
Віталія ЯРОВА.

Будьте першим, хто прокоментує цю новину!

Залишити коментар

Вашу електронну пошту не буде опубліковано.


*