ГОЛЛАНДСЬКА ПОЛІЦІЯ ХОДИТЬ У ФОРМІ

від виноградівських швейників

Про це і не тільки напередодні Дня працівників легкої промисловості «Новинам» розпові директор ПАТ «Гроно-Текс» Ігор Лакатош.

Ігоре Васильовичу, ваше підприємство має тривалу історію. Чим є сучасна швейна фабрика в очах замовників і в очах його працівникіів?

— ПАТ «Гроно-Текс» нині співпрацює з партнерами із Словаччини, Чехії, Німеччини, Великобританії, Голландії. За попередні роки ми зайняли чітку нішу на європейському ринку послуг. Замовники нас знають як спеціалістів у пошитті чоловічого верхнього одягу – піджаків, штанів, костюмів. Наші вироби розраховані на покупців середнього достатку (за європейськими мірками). Для цієї роботи маємо підготовлені кадри і сучасне обладнання. На фабриці зараз працює понад півтисячі швейників, підприємство є одним з найбільших донорів районного бюджету. А й власником є відома словацька фірма «Озекс»».

Як відбувається пошук замовників? Хто кого шукає?

— Виноградівська фабрика вже достатньо відома європейцям, переконувати у наших можливостях немає потреби. Нові замовники самі з’являються час від часу, але в основному ми працюємо з постійними партнерами, з якими почали спільну діяльність ще 10–17 років тому. Така стратегія має свої переваги. Ми знаємо один одного, у скрутні моменти партнери з розумінням ставляться до якихось об’єктивних обставин, можуть у деяких випадках почекати з оплатою чи відвантаженням продукції або ж зосередити на підприємстві додаткові замовлення. Скрутно буває не лише українським підприємствам, фінансова криза досягає і європейців. Якщо раніше вони мали фінансовий «запас витривалості», то зараз він вичерпався.

Чи існують примхи моди, коли йдеться про чоловічі костюми? Чи бували замовлення, які, скажемо так, дивували?

— Світ міняється, в тому числі й мода на чоловічі костюми. Ми спостерігаємо, що нам усе частіше замовляють, наприклад, червоні або голубі штани, піджаки з талією, костюми спортивного стилю тощо. Для здивування тут немає місця. Є мода! Є попит, є замовник, який платить за нашу роботу, і ми беремося виконати її якісно. Класичний костюм справді здає позиції у всьому світі. І у нас, до речі, теж. Зараз відбувається багато подій, на які директор фірми чи робоча делегація приходять без краваток і піджаків. 20-30 років тому люди певного статусу такого собі дозволити не могли. У подібних випадках костюм був обов’язковим не лише взимку, але і влітку.

Тоді, за часів СРСР, звичаї були суворіші…

— Справа не в СРСР. В Європі так само мінялися тенденції, відбувалося певне «розкріпачення», перехід від консерватизму до «казуал стайл» (довільного стилю). Вимоги щодо класичних костюмів залишилися хіба що у фірмах, де передбачено жорсткий дрес-код. Ну і чіткі вимоги мають форми для військовиків, пожежників… Недавно, наприклад, ми шили форму для голландської поліції.

А як щодо вітчизняного ринку?..

— Працювати на український ринок для нас просто нереально. Внаслідок об’єктивних чинників ми просто не можемо випускати продукцію, яка б за ціною відповідала можливостям більшості українців. Тому робота на місцевий ринок обмежується суто виконанням індпошиву. Його робить наш експериментальний цех на чолі з Густавом Гейрушем. Це унікальний кравець. Раніше він шив костюми для секретарів райкомів та обкомів компартії, а в новіші часи до нього звертаються керівники області й районів, його костюми поповнили гардероби народних депутатів, багатьох відомих людей (Яна Табачника, Віктора Пинзеника…). Бувало й так, що Густаву Михайловичу приносили поправляти костюми, пошиті в ательє крутих київських дизайнерів. Нерідко доводиться робити пошиття для цілих колективів. Коли надходить замовлення від якоїсь організації, наприклад, від екологів, то Густав Михайлович обмірює всіх працівників, виконує кравецьку роботу, а потім під його контролем у цеху йде пошиття піджаків та штанів, тобто відбувається поєднання ексклюзивного і промислового пошиття.

Чи має перспективи для вітчизняного виробника робота на давальницькій сировині?

— У такий спосіб працює весь світ. Ринок, економічна інтеграція диктують свої закони. Щодо перспектив. Європа зацікавлена у наших послугах. Навіть притому, що зарплати в Україні не найнижчі. Найдешевше шиють у Китаї, Гонконгу та інших азійських країнах. Європа цікавиться послугами у цих країнах і замовляє там пошиття великих партій дешевої продукції. А ми виграємо за рахунок забезпечення високої якості, географічної близькості, митне оформлення відбувається швидше, ніж це було раніше. Тому можна справді говорити, що легка промисловість відчула позитивні наслідки від реформ і в найближчі роки послуги виноградівських швейників матимуть стабільний попит.

Василь ГОРВАТ.
м. Виноградів.

Будьте першим, хто прокоментує цю новину!

Залишити коментар

Вашу електронну пошту не буде опубліковано.


*