Іван РІЗАК: «ОЛЕКСІЙ БУВ ДЛЯ МЕНЕ НЕ ТІЛЬКИ СИНОМ, А Й ДРУГОМ, ОПОРОЮ В ЖИТТІ»

Цього тижня у ЗМІ потрапив відкритий лист колишнього голови Закарпатської облдержадміністрації Івана Різака прокурору Закарпатської області Анатолію Петруні, начальнику УСБУ в Закарпатській області Василю Ситару, начальнику УМВС в Закарпатській області Василю Варцабі.

Як відомо, близько двох тижнів тому за невідомих обставин загинув  єдиний його  син Олексій Різак, 1989 р. н.

Так от, Іван Різак у цьому листі закарпатським «силовикам» зазначає, що був дуже здивований повідомленням прес­центру УМВС у той же вечір, а також поширенням багатьма ЗМІ інформації про те, що основною причиною трагічної загибелі його сина є самогубство.

«На час поширення цієї версії загибелі сина не було жодної підстави говорити про самогубство, оскільки на той час слідчі не знайшли і сліду падіння з багатоповерхівки Олексія Різака, а також не провели жодної слідчої дії з громадянкою, через «нещасливу» любов до якої мій син закінчив життя самогубством», йдеться в листі.

Екс­голова ОДА просить перекваліфікувати цю трагедію за статтею КПК «вбивство» і всебічно, об’єктивно та системно провести відповідні слідчі дії для знаходження впливових замовників і вбивць сина.

«За півтори години до виявлення його тіла, — пише І.Різак, —  я спілкувався з ним особисто по телефону і обговорював подробиці матчу чемпіонату Італії з футболу, ми обговорили майбутню поїздку в Київ, а також похід у гості до знайомих. Переконаний, нічого не могло трапитися за ці півтори години після нашої доброї розмови з почуттям гумору в присутності його дівчини, якій я передав вітання».

Задля сприяння слідству, а також всебічного об’єктивного розслідування справи І.Різак просить керівників правоохоронних органів перевірити:

1) чи міг володіти працівник ДПС в Закарпатській області Олексій Різак якоюсь інформацією про тіньовий та кримінальний бізнес в області, знання якої загрожувало б його життю;

2) перевірити у відповідних державних органах наявність у Олексія Різака та його близьких родичів майна, фінансів, земельних ділянок, підприємств, бізнесу, акцій, облігацій та інших цінних паперів, володіння якими могло б потенційно загрожувати його життю з боку конкурентів та інших співвласників;

3) чи були у нього відносини з громадянкою чи її родичами такими, що могли серйозно впливати на його майновий, матеріальний та інший стан;

4) чи залучалися до спеціальної перевірки, яку потрібно проходити при зарахуванні на державну службу, підрозділи зовнішнього спостереження якоїсь із правоохоронних структур області (я стверджую, що з часу мого переїзду на Закарпаття за нами було встановлене тотальне зовнішнє спостереження);

5) в який час і яким транспортом 16 листопада 2012 року син виїхав від своєї дівчини, чи проводжала вона його сама або з близькими родичами, чи бачила щось підозріле;

6) хто першим побачив тіло вбитого юнака і повідомив швидку допомогу і міліцію.

Для  перевірки версії спроби отруєння сина Олексія Іван Різак просить дати в спеціальну токсикологічну лабораторію результати трьох аналізів, а також аналізу, проведеного в кардіодиспансері кілька тижнів тому.

Разом з тим він інформує  керівників правоохоронних органів, що «за інформацією начальника облуправління охорони здоров’я Романа Шніцера швидка медична допомога виїхала до місця злочину о 19 годині 21 хвилині, а міліція отримала сигнал про вбивство о 20 годині 30 хвилин». Проте, згідно з його інформацією, ця швидка допомога не доїхала до тіла і не могла зафіксувати смерть (лікарських документів не існує досі), оскільки її не допустив підрозділ міліції. «Правда, незрозуміло який, — зазначає автор листа, — бо міліція почала прибувати з експертами після 20:30, а це свідчить про те, що є підозра, що хтось з міліціонерів пробував брати участь у приховуванні злочину».

Звертає увагу «силовиків» він і на те, що який експерт працював на місці знаходження тіла і якою каретою швидкої допомоги тіло було доставлене у морг, сьогодні невідомо навіть медичній громадськості.

А також, що під час огляду тіла ним та дружиною було встановлено, «що син на своєму тілі не мав жодної подряпини, а вся одежа була збережена наче нова, на ній не було ніяких пошкоджень». Проте, наголошує І.Різак, «факт огляду нами тіла та його упізнання не фіксувався у жодному документі, а у медичних додатках до свідоцтва про смерть Олексія Різака не вказано часу смерті. Тобто ні швидка допомога, ні експерти не встановили час смерті його сина».

«Сукупність цих фактів дає можливість говорити, що Олексій був навіть убитий в іншому місці, а все інше була спроба трагедійного інсценування», — констатує батько.

Іван Різак просить визнати його в даній справі потерпілим з відповідними обов’язками та правами. Він переконаний, що за дуже короткий час при об’єднанні правоохоронців вбивці сядуть на лаву підсудних, а також будуть названі імена впливових замовників цієї трагедії.

«Шановні Анатолію Леонідовичу, Василю Дмитровичу, Василю Миколайовичу! Звертаюся до вас як батько, як колишній керівник області, як простий житель цього краю, який хоче, щоб на цій землі ніколи не проливалася кров наших рідних, знайомих і близьких», — цими словами закінчує свого листа колишній голова Закарпатської ОДА.

Будьте першим, хто прокоментує цю новину!

Залишити коментар

Вашу електронну пошту не буде опубліковано.


*