Нині тут навчаються студенти фізичного факультету Ужгородського національного університету. «Із 1786—87 рр. тут стояла грецька церква. Та з середини XIX ст. її община розчинилася у місцевому угорському середовищі», — каже відомий закарпатський краєзнавець Йосип Кобаль.
З його ж слів, навколо цієї будівлі колись були будинки священика, дзвонаря та знаходилося кладовище. «Це на той час була окраїнна частина міста. У 1906 році виникла пожежа і церква згоріла, навіть поплавилися дзвони. Згодом територія була продана Мукачівській грекокатолицькій єпархії. 29 жовтня 1911 року закладенням капсули, яка збереглася до нинішніх днів, розпочалося будівництво монастиря. Упродовж наступного року його було завершено, й у червні 1912-го на його покрівлі встановили трираменний хрест. Наприкінці року в будівлі поселилися перші учнімонахи. З 1920-го тут також діяв музей товариства «Просвіта». Впродовж 20—30 рр. минулого століття монастир функціонував як повноправна установа, де навчалися та жили монахи», — розповів Йосип Кобаль.
1925 року при монастирі було засновано й друкарню, а 1 вересня 1937 р. у Святовасиліанському монастирі відкрили гімназію з українською мовою навчання, яка діяла до 1938го. Колишню грецьку церкву, котра використовувалась як складське приміщення, було відбудовано й посвячено на честь св. Василія Великого. Йосип Бокшай, один із засновників закарпатської школи живопису, зробив розписи на стінах, які на жаль, не збереглися до наших днів.
Монастир проіснував до часу входження Закарпаття до складу Радянської України. У 1947 році його приміщення було передано Ужгородському державному університету.
Анастасія НОЖКА.
Фото автора.
Залишити коментар