«НОВЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО НАДАЛО ДІЄВІ МЕХАНІЗМИ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ»,

— вважає прокурор Закарпатської області Анатолій Петруня

Відколи набув чинності новий Кримінально-процесуальний кодекс України, пройшло більше півроку. Звичайно, що цього замало, щоб повністю оцінити усі його переваги та зробити серйозні професійні висновки. Проте очевидним є той факт, що кримінально-правова система в нашій державі кардинально змінилася за цей час. А як, про це говоримо з прокурором області Анатолієм Петрунею.

Анатолію Леонідовичу, що нового з’явилося у нашому законодавстві з набуттям чинності нового КПК?

— Новий КПК України дійсно революційний. Він передбачає і запровадження суду присяжних, і введення посади слідчого судді, і введення поняття «розумних термінів розслідування», і рівність захисту та обвинувачення, а токож, звичайно, запровадження Єдиного державного реєстру досудових розслідувань. Кардинально змінено також концепцію досудового розслідування. Ліквідовано можливість повернення справи на додаткове розслідування. Скасовано інститут порушення кримінальної справи. Всі процесуальні дії (слідчі (розшукові) та негласні слідчі (розшукові) дії), за винятком невідкладного огляду місця події, проводяться лише після початку досудового розслідування. Всі негласні слідчі (розшукові) дії проводяться тільки у кримінальних провадженнях щодо тяжких та особливо тяжких злочинів. Строки проведення досудового розслідування обмежуються двома, шістьма або дванадцятьма місяцями, залежно від форми досудового розслідування та тяжкості злочину.

А що дає введення нового інституту «слідчого судді»?

— Дуже багато, бо розширюється судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування. Виключно за рішенням слідчого судді обирається запобіжний захід і продовжується його термін. Запроваджено такий запобіжний захід, як домашній арешт, якого раніше не було.

Основною фігурою досудового розслідування відповідно до КПК України є прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кожному кримінальному провадженні. Він дає доручення органам досудового розслідування, приймає та погоджує ключові процесуальні рішення (повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з клопотаннями до слідчого судді, складання або затвердження обвинувального акта, пред’явлення цивільного позову в інтересах держави та громадян тощо).

Крім того, за ініціативою прокурора може бути укладено угоду з підозрюваним про визнання винуватості, результатом якої є якісно новий рівень розслідування, а для підозрюваного – застосування менш суворого виду покарання. Такі моделі досудового розслідування успішно діють у ряді європейських країн.

Ви згадали про запроваджене поняття розумних строків досудового розслідування. Про що, власне, йдеться?..

— Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Ці строки розпочинаються не з моменту отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення і початку досудового розслідування, а з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку (1 місяць) або у вчиненні злочину (2 місяці), тобто з часу фактичного обмеження прав та свобод особи у зв’язку із кримінальним провадженням.

Як наша правоохоронна система готувалася до набуття чинності нового КПК? Чи готові ваші старші, досвідчені кадри переформатуватися на роботу по-новому?

— До роботи в умовах дії нового КПК ми готувалися досить довго. Провели, зокрема, 4 координаційні наради, 3 оперативні наради у прокурора області, 17 навчально-методичних семінарів, чимало занять з вивчення положень кодексу та з виїздом у райони – щодо методики внесення даних до Реєстру та користування ним. Там моделювалися конкретні ситуації на дії прокурора відповідно до нових норм КПК тощо. Відтак проводилися заліки та тестування на знання нового законодавства.

А для того, аби мати реальну картину, як це все реалізується нині в практичній роботі, ще торік, 17 грудня, спільним наказом прокурора області, керівників УМВС, УСБУ та ДПС в області було створено спільну моніторингову групу.

Що ж до «людського фактора», то скажу таке: прокуратура, за висновками фахівців, стала кращою за рівнем знань та готовністю працювати в нових умовах. Ми готові ламати старі стереотипи, впроваджувати сучасні правила та норми.

Відомо, що новий КПК запобігає приховуванню заяв про злочини. Яким чином?

— Відповідно до вимог статті 25 Кримінального процесуального кодексу України, прокурор, слідчий зобов’язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за винятком випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Слідчий, прокурор невідкладно, не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. До того ж робота правоохоронців оцінюється не за показником кількості зареєстрованих злочинів, а за результатом їх розкриття, тобто ніхто не зацікавлений їх приховувати чи не реєструвати.

Які перші труднощі спіткали прокурорів під час роботи «за новими правилами»? Що найбільше вразило вас особисто?

— Одним із проблемних нині є питання виваженого підходу до визначення серед заяв і повідомлень, які надходять до правоохоронних органів, тих, у яких міститься інформація про вчинені кримінальні правопорушення, та інших заяв, які слід віднести до звернень громадян і відповідним чином їх розглядати, оскільки у них відсутня інформація про злочин.

Реєстрація в Єдиному реєстрі досудових розслідувань заяв і повідомлень, зі змісту яких не вбачається ознак злочинів, відволікає сили і засоби правоохоронних органів, насамперед слідчих та прокурорів, від розслідування кримінальних проваджень, забирає їх час на внесення інформації в ЄРДР, проведення слідчих дій та прийняття рішення про закриття таких кримінальних проваджень за неіснуючими злочинами.

Зі слів Генерального прокурора України Віктора Пшонки відомо, що зміни у процесуальному законодавстві дають нові ефективні важелі для боротьби з корупцією. Зокрема, це угоди про визнання вини, дистанційне досудове провадження, введення нового інституту негласних слідчих дій тощо. Розкажіть детальніше про це.

— Угода про визнання винуватості укладається між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим за ініціативою будь-кого із цих осіб. Таку угоду не може бути укладено у провадженні, в якому бере участь потерпілий, тобто щодо злочинів чи кримінальних проступків, внаслідок вчинення яких було завдано шкоди правам та інтересам окремих громадян та/або інтересам юридичних осіб, а також у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів незалежно від кола суб’єктів, яким завдано шкоди внаслідок вчинення таких злочинів.

Чи правда, що за новим КПК у адвокатів значно збільшилися повноваження? Яким чином це вплине на хід розслідування справ та на судові вироки?

— Дійсно, повноваження захисників за новим КПК є широкими. Захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).

Захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю. Одночасно брати участь у судовому розгляді можуть не більше п’яти захисників одного обвинуваченого.

Захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду. Повноваження адвоката значно розширені. Адвокат може допитувати свідків, витребовувати документи з відповідних інстанцій тощо. Фактично він паралельно із слідчим здійснює своє розслідування. До того ж, якщо прокурор і слідчий зобов’язані надати матеріали кримінального провадження адвокату для ознайомлення, то він у свою чергу цього робити не повинен. Докази про невинуватість клієнта, які він здобув, адвокат може надати прямо в суді.

Відомо, що нині триває робота над Законом України про кримінальні проступки. Яким він буде і що входить до поняття «кримінальний проступок», які покарання передбачені?

— Нині такий закон ще не прийнятий. Яким він буде, які поняття та покарання будуть закріплені законодавцем — побачимо. Вірогідно, до категорії кримінальних проступків включать кримінальні правопорушення невеликої тяжкості, справи приватного обвинувачення, корупційні правопорушення, передбачені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та окремі з адміністративних правопорушень, які мають підвищену суспільну небезпечність порівняно з дрібними правопорушеннями.

Новий КПК передбачає проведення негласних слідчих дій поряд із оперативно-розшуковими заходами…

— Серед низки нових положень КПК 2012 на особливу увагу заслуговує інститут негласних слідчих (розшукових) дій (глава 21 КПК), проведення яких майже завжди пов’язане з втручанням в особисте життя людини, обмеження її конституційних прав на таємницю спілкування, недоторканність житла тощо. Згідно із загальними положеннями про негласні слідчі (розшукові) дії, вони є різновидом слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим кодексом.

Слід зауважити, що негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Такі негласні слідчі дії, як аудіо-, відеоконтроль особи, накладення арешту на кореспонденцію, огляд і виїмка кореспонденції, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, з електронних інформаційних систем, правоохоронні органи активно використовують для викриття службових осіб, які вчиняють корупційні кримінальні правопорушення, насамперед тих, які одержують хабарі.

І на завершення, Анатолію Леонідовичу, таке. Роль прокурора в новому КПК посилено. Чи не занадто, як ви вважаєте?

— Ні, бо разом з тим значно посилено і його відповідальність. Прокурор став процесуально самостійною фігурою, він забезпечує керівництво досудовим розслідуванням від початку і до винесення судового рішення. А це означає, що відповідно він і несе левову частку відповідальності за його якість. Окрім того, тепер прокурор має забезпечувати реалізацію усіх процесуальних дій у «розумні строки», які також вперше введені новим КПК. Роль прокурора у досудовому розслідуванні важлива та значима, однак питати з нас будуть не менш суворо. Значення якості прокурорської роботи щодо забезпечення захисту конституційних прав громадян однозначно виходить на перший план.

Розмовляв
Іван СІДУН.

Будьте першим, хто прокоментує цю новину!

Залишити коментар

Вашу електронну пошту не буде опубліковано.


*