Субота
16 грудня 2017 р.
Електронна версія газети
Нехай у ваш дім приходять тільки добрі новини

ПАТРІАРХУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ

професору Івану Гранчаку сьогодні виповнилося би 90

Ім’я доктора історичних наук, професора Івана Гранчака в Україні та сусідніх державах добре відоме. Він півстоліття був у центрі науково-культурного і громадсько-політичного життя Закарпаття. З плином часу стає зрозуміло, яке місце Іван Михайлович займає в історії Срібної Землі, і не тільки.

Він народився 7 жовтня 1927-го в селі Нове Давидково на Мукачівщині. Його батькам Бог дарував 11 дітей, але вижило тільки п’ятеро. Спочатку Іван закінчив 7 класів місцевої школи, потім у місті над Латорицею – «горожанку». Далі було Мукачівське педучилище, історичний факультет Ужгородського державного університету та аспірантура Інституту історії АН УРСР. Захистив кандидатську і докторську дисертації. Одержав вчене звання доцента та професора. Став академіком Міжнародної слов’янської академії наук та заслуженим працівником народної освіти України. Це дуже коротко. Але щоб цього досягти, треба невпинно сумлінно працювати все життя. І він трудився, не покладаючи рук.

Уже навчання на істфаці УжДУ суміщав із роботою в Ужгородській СШ №10. А після аспірантури Іван Михайлович працював 41 рік на історичному факультеті, займаючи посади від старшого викладача й до завідувача кафедри, декана. Він досконало знав фактичний матеріал своїх курсів. Студентам, які добросовісно конспектували його лекції, досить було вивчити її і можна було сміливо йти на іспит.

Іван Гранчак свій великий педагогічний досвід узагальнив у навчально-методичних публікаціях. На численних конференціях він ділиться досвідом читання курсів (передусім історії південних і західних слов’ян). У багатьох часописах (у тому числі всесоюзних) писав про методику викладання предметів на кафедрі загальної історії. А ще Іван Михайлович був співавтором навчальних підручників із історії південних і західних слов’ян.

Багатогранною є й наукова спадщина вченого – понад 500 позицій! Будучи аспірантом, під керівництвом професора Федора Шевченка працював над темою «Боротьба трудящих Чехословаччини проти капіталістичного гніту в період світової економічної кризи 1929 – 1933 років». Написав дисертацію й у листопаді 1955-го її успішно захистив. Продовжував досліджувати історію Чехословаччини, але потім зрозумів, що вивчення чеського радикального руху не дасть бажаних наслідків. Пораду звернутись до вивчення Угорщини запропонував земляк, старший науковий співробітник Інституту слов’янознавства АН СРСР Андрій Пушкаш. Учений щорічно їздив у архіви й бібліотеки Москви та Ленінграда (тепер Санкт-Петербург), у Будапешт. Як згадував Іван Михайлович, він не брав творчої відпустки, щоб не дратувати заздрісників. Через шість літ дисертація на 1300 сторінок була готова, 1967-го на засіданні вченої ради Київського держуніверситету імені Т. Шевченка відбувся її блискучий захист. Він став наймолодшим доктором наук в Україні.

У наступні роки продовжував працювати над історією Чехословаччини та Угорщини. З’явилося кілька десятків публікацій, у тому числі й монографії. А ще він був співавтором таких видань, як «Очерки новой и новейшей истории Венгрии» та «История Венгрии».

Проблеми історії Закарпаття також входили в коло наукових інтересів Івана Михайловича – їм присвятив сотні публікацій. Його дослідження торкалися середньовіччя, нового та новітнього часу. Він був серед співавторів «Історії міст і сіл Української РСР: Закарпатська область» та «Шляхом до щастя: Нариси історії Закарпаття», керував авторським колективом перших двох томів «Нарисів історії Закарпаття» (1993; 1995). А третій том видали колеги в його пам’ять (він помер 13 січня 2000 року).

Звернемо увагу на той факт, що Іван Гранчак був і літописцем рідної альма-матер – у виданні «Осередок освіти, науки, культури: Ужгородському державному університету – 50 років».

Більшість матеріалів написав саме він. Дбав і про підготовку науково-педагогічних кадрів. Під його керівництвом два десятки аспірантів і здобутників стали кандидатами наук. Він, до речі, умів зацікавити темою, вчив працювати систематично. До речі, його аспірантами були не тільки історики, а й філософи та філологи.

Іван Михайлович протягом 33 років очолював кафедру загальної історії, був деканом історичного факультету та проректором з навчальної роботи. Завідував також кафедрою історії та суспільних дисциплін Ужгородського інституту інформатики, економіки і права. Дбав про покращення матеріально-технічної бази кафедри та факультету, налагодив співробітництво зі Львівським, Київським, Харківським, Московським, Ленінградським, Воронезьким та Кемеровським університетами. Крім того, історики УжДУ співпрацювали з колегами з Кошицького (Чехословаччина), Дебреценського університетів, Ніредьгазьким та Сегедським педінститутами (Угорщина).

Іван Михайлович був чуйним чоловіком, люблячим татком та дідусем. У студентські роки знайшов своє єдине кохання – Анну Скрип, теж історика за фахом. До речі, дружина закінчила курси друкарок і передрукувала всі праці чоловіка – почерк у нього був досить нерозбірливим. Вони виховали двох чудових доньок. Старша, Ольга Лемко, стала доктором медичних наук, менша, Маріанна Кляп, – кандидат педагогічних наук. Ростуть три внуки. Серед них є кандидати медичних і технічних наук. Їхнім успіхам радіє дідусь, хоча й знаходиться за межею Вічності.

Самовіддана праця професора Івана Гранчака була помічена і відзначена орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР, званням «Заслужений працівник народної освіти УРСР». А ще йому оголошували десятки подяк від університету. Але найвищою нагородою він вважав педагогічну працю, зустріч зі студентами.

Понад 17 років із нами немає нашого вчителя і наставника, професора Івана Гранчака. Але ми пам’ятаємо його як символ таланту, як прекрасний зразок служіння музі Кліо, як видатного закарпатця. Ми пам’ятаємо про нього, бо він цього заслужив!

Іван МАНДРИК, професор,
Микола ОЛАШИН, доцент

Свіжий номер газети

новини

Calendar

Пн
Втр
Срд
Чтв
Птн
Сбт
Ндл
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
December 2017
 

...