ПЕРЕНЕСЕННЯ КОМПЛЕКСУ ЕЛЕКТРОННИХ ПРИСКОРЮВАЧІВ

потребує мільйонних коштів, виділення яких – у компетенції МОЗ України

Мукачівська греко-католицька єпархія наполягає перенести відділення фізики ядра та елементарних частинок фізичного факультету УжНУ із зони історичного комплексу Кафедрального собору та єпископської резиденції. Тож на засіданні президії облради, яка відбулася напередодні третього пленарного засідання сьомої сесії, ініціювали звернутися до Міністерства освіти й науки України щодо прийняття рішення про можливість виділення коштів на перенесення університетського комплексу електронних прискорювачів.

У документі, автором якого є департамент освіти і науки ОДА, зазначається, що до органів місцевого самоврядування неодноразово надходили звернення єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії владики Мілана Шашіка щодо перенесення згаданого відділення УжНУ із зони історичного комплексу Кафедрального собору та єпископської резиденції (пл. Андрія Бачинського, 1 в Ужгороді).

Зазначену будівлю звели в 60 – 70-х роках минулого століття за рахунок коштів Ужгородського університету на власній території. Цей виш із 2005-го за вимогою наукової ради з проблеми «Ядерна фізика та атомна енергетика» НАН України та Міністерства освіти і науки здійснює підготовку фахівців для атомних електростанцій у рамках забезпечення енергетичної незалежності України. Базою підготовки, яка була створена ще на початку 1970-х, слугує саме цей університетський комплекс електронних прискорювачів: мікротрон М-10 та бетатрон Б-25/30. Він є унікальним і претендує нині на статус національного надбання України.

У лабораторіях ядерної фізики проходять ядерний практикум студенти всіх напрямів підготовки та спеціалізацій фізичного факультету, хімічного (спеціальність «Екологія»), а також студенти Пряшівського університету. Щороку тут виконуються десятки курсових, бакалаврських та магістерських робіт. На прискорювальному комплексі УжНУ здійснюються важливі наукові дослідження в рамках державної бюджетної теми з трансмутації радіоактивних відходів атомних електростанцій та договору про науково-технічну співпрацю з Технологічним університетом м. Брно (Чехія).

На сьогодні, після анексії Криму та втрати Севастопольського національного університету ядерної енергії і промисловості, в Україні залишилися лише три ядерні центри (у містах Харків, Київ та Ужгород), де готують фахівців для атомної промисловості та галузевих наукових установ України.

Сучасна ціна прискорювачів, аналогічних мікротрону М-10 та бетатрону Б-25/30, становить близько 8 млн євро. Враховуючи необхідність виділення окремої земельної ділянки та побудови нових приміщень для навчальних і наукових лабораторій, зали для прискорювального комплексу, витрати на прокладку нових комунікацій та розробку необхідної документації, монтаж та налаштування електрон­ного обладнання, за найскромнішими підрахунками все це обійдеться в 150 – 200 млн доларів США.

Водночас, згідно з пунктом 6 Закону України «Про повернення культових будівель релігійним організаціям», зазначений університетський підрозділ ядерної фізики належить до стратегічно важливих «режимних об’єктів з особливим режимом допуску або перебування», що не підлягають поверненню у власність релігійним організаціям.

«Враховуючи вищезазначене, перенесення цього високотехнологічного комплексу в інше місце вимагає значних матеріальних, фінансових та людських ресурсів. Оскільки ДВНЗ «УжНУ» перебуває у безпосередньому підпорядкуванні Міністерства освіти і науки України, просимо проінформувати Закарпатську обласну раду про можливість виділення коштів на перенесення університетського комплексу електронних прискорювачів», –цитує документ прес-служба Закарпатської облради.

Будьте першим, хто прокоментує цю новину!

Залишити коментар

Вашу електронну пошту не буде опубліковано.


*