Поховали двох учасників АТО за один тиждень

15 грудня прощалися з бійцем 130-го окремого розвідбату Михайлом Дзаком. 34-річний старший солдат, уродженець с. Оноківці Ужгородського району, під час 5-ї хвилі мобілізації пішов служити в прикордонні війська на посаді кінолога. Після демобілізації не міг залишитись осторонь російсько-української війни й влітку цього року підписав контракт із 130-м окремим розвідувальним батальйоном.

Як повідомив військовий комісар Ужгородського ОМВК М. Журавльов, наприкінці листопада Михайло Дзак відбув у відпустку на Закарпаття. При поверненні в зону бойових дій приїхав у м. Дніпро, взяв квитки й увечері планував бути в розташуванні підрозділу. Але не судилося… Зараз іде слідство, поки що результатів немає. Лікарі назвали причиною смерті гостру ішемічну хворобу серця. 15 грудня відбулася панахида в с. Оноківці. Поховали Михайла Дзака на Пагорбі Слави поруч із іншими полеглими у війні на сході…

М. Дзак та І. Огар

У день похоронів Михайла в Іршаві помер 47-річний учасник АТО Іван Огар – не від кулі, а вдома через хворобу.  Його мобілізовували під час другої хвилі до складу 4-го батальйону тероборони, а згодом служив у 128-й закарпатській окремій гірсько-піхотній бригаді. Разом із побратимами захищав мирне населення Краматорська, що на Донеччині.

Демобілізувався у званні сержанта в червні 2015-го. Повернувся до мирного життя, поринув із головою в роботу, домашні клопоти, бо був трудягою… Ховали Івана Огара під військовий салют17 грудня. Зійшлися сусіди з багатоповерхівок на вул. Набережній, де мешкав, серед яких, до речі, є кілька учасників АТО, приїхали побратими зі стягами, друзі, знайомі, керівництво міста… У Івана Огара залишилася мама, брати й сестри, дружина Тетяна, з якою прожив 25 років, та двоє дорослих дітей.  А ще внучка, яка народилася, коли дідусь був у АТО. Через що отримав позивний «Дідо»…

Оксана ШТЕФАНЬО

Будьте першим, хто прокоментує цю новину!

Залишити коментар

Вашу електронну пошту не буде опубліковано.


*