П’ятниця
27 квітня 2018 р.
Електронна версія газети
Нехай у ваш дім приходять тільки добрі новини

РЯТУВАТИ «СЕРДЕЧНИКІВ» У НАС

допомагає проект, що реалізується спільно зі Світовим банком

З вересня 2015 року в нас діє субпроект Мінохорони здоров’я та Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей в Закарпатській області». Акцент робиться на пацієнтах із серцево-судинними захворюваннями. Чому? Бо саме ця недуга щороку забирає понад 17 мільйонів людських життів у всьому світі. Україна, й зокрема Закарпаття, не є винятком.

65% смертей в області – через серце

Про все це йшлося на вівторковому брифінгу в ОДА. Головний лікар обласного клінічного кардіологічного диспансеру Роман-Остап Соскида констатує, що торік у краї зареєстровано 630 673 особи з серцево-судинними захворюваннями. А це – гіпертонія, ішемія та гострий інфаркт міокарда. У 2017-му через ці недуги померло 8588 закарпатців, у т. ч. працездатного віку – 817. Загалом 65 відсотків усіх смертей в області – саме серцеві з цієї категорії.

У багатьох випадках таким людям можна би допомогти. Але, скажімо, пацієнтів із гострим коронарним синдромом протягом двох годин, необхідно доправити до кардіодиспансеру в Ужгород для проведення стентування. А через стан доріг із деяких районів дістатися в цей строк нереально…

Понад 6,5 млн доларів США – для Закарпаття

Консультант Світового банку Ганна Романко розповіла, що проект розробили кілька років тому. Україна уклала угоду зі СБ реконструкції та розвитку. Мова про позику в сумі 247 млн доларів США. Конкретно для Закарпаття загальна вартість реалізації субпроекту – 6 млн 529,6 тис. дол. (фінансування СБ), а співфінансування місцевих бюджетів становить 729,5 тис. дол. Ці кошти область повертати не буде. Ще у травні 2015-го ОДА та МОЗ України уклали угоду, завдяки якій вдалося залучити додаткову субвенцію з державного бюджету місцевим для реалізації проекту. В нас згідно з розпорядженням голови ОДА, створили групу управління субпроектом, вона працює під керівництвом і контролем СБ. Кожна процедура нині детально погоджується з його спеціалістами, перевіряється на наявність будь-яких ризиків. Усі процедури прозорі, висвітлюються на сайтах ІСУД, ДОЗ, ОДА та в системі «Prozorro».

«Попередньо для області було передбачено 4 млн дол. Проте за результатами нашої роботи її розмір збільшили. Ми переконали спеціалістів як МОЗ, так і Світового банку, що для повноцінної реалізації субпроекту нам потрібно більше коштів. Приміром, спочатку ми не передбачили придбання автомобілів швидкої допомоги, але нам вдалося обґрунтувати їхню необхідність», – розповіла Г. Романко.

22 круті «швидкі», апаратура…

Реалізація проекту завершується у вересні цьогоріч. Відхилень від графіків нема. Як розповів заступник директора департаменту охорони здоров’я Закарпатської ОДА Іван Гуштан, вдалося закупити для терцентру екстреної меддопомоги 22 автомобілі спеціального призначення на базі «Citroen Jumper». До речі, вони вже здійснили7200 виїздів. Ці машини спрямували в райони, адже оснащення станцій «швидких» там недостатнє.

А от для обласного кардіодиспансеру придбали ехокардіоскопічний апарат із черезстравохідним датчиком, на якому провели 1 374 трансторакальних та 78 трансезофагенальних ехокардіоскопій. Візуальне зображення 3D дозволило покращити якість діагностики пацієнтів із клапанними вадами серця та своєчасно провести лікування при наявності тромбів. Також для закладу закупили 2 автоклави, ангіографічний апарат із розширеними функціями «Artis Zee Floor» та джерело безперебійного живлення «Eaton Powerware».

Хустська районна лікарня отримала ангіографічну систему зі стандартними функціями і теж джерело безперебійного живлення. Для центрів ПМСД та амбулаторій – 200 глюкометрів фірми «Simens».

Вже нині провели національні конкурсні торги та уклали договір із переможцем по закупівлі програмного забезпечення для створення електронного реєстру «сердечників». «Необхідно ще забезпечити заклади первинної і вторинної ланки електрокардіографами, глюкометрами й дефібриляторами. Сказати, що наші амбулаторії будуть укомплектовуватися лише за рахунок позики, ми не можемо. Зараз вони не стоять порожніми: є певне обладнання та спеціалісти, які вже працюють. Але ми значно розширимо їхні можливості», – запевняє пані Романко.

За період реалізації субпроекту учасниками тренінгів стали 1 206 працівників «швидкої» та «первинки», а також пройшли навчання за кордоном 5 інвазивних кардіологів та кардіохірургів. Розпочали роботу школи здоров’я при сімейних амбулаторіях.

За кошти місцевих бюджетів зробили ремонт у реанімаційному відділенні кардіодиспансеру і відділенні інтервенційної кардіології та інтенсивної терапії, анестезіології та реанімації Хустської райлікарні на суму 109,2 тис. дол. США, придбали сучасний рентгенапарат – за 154,4 тис. дол. У планах ще додатково закупити дефібрилятори, апарат для реєстрації ЕКГ та обладання для діагностики.

Уже є результат

Не секрет, що для ефективного лікування кардіологічних хворих потрібна взаємодія трьох «ланцюжків»: пацієнт (повинен знати, коли й куди повідомити про симптоми), екстрена медична допомога (в яку клініку транспортувати хворого зі стійкою елевацією сегмента ST) та клініки, які проводять первинні втручання й повинні цілодобово забезпечувати реперфузійні процедури. На сьогодні на Закарпатті такі маніпуляції здійснюються тільки в обласному кардіодиспансері. Йдеться про рентген-хірургічне відділення. Щороку тут проводяться 2600 – 2700 ангіографічних обстежень та 600 стентувань для людей із ішемічною хворобою серця, в тому числі 300 – 315 – при гострому інфаркті міокарда в «терапевтичне вікно» упродовж перших 2 – 6 годин. А от на новому ехокардіоскопічному апараті в 2017-му вже провели 1374 трансторакальних та 78 трансезофагальних (через стравохід) ехокардіографій.

«За останній рік фіксується стабільність не тільки загальної кількості інтервенційних, а й втручань при гострому коронарному синдромі (307 пацієнтів). Тобто кожному третьому з гострим інфарктом проводять інтервенційне лікування в гострий період», – зазначає пан Соскида. Стенти є – їх отримало Закарпаття централізовано за кошти держбюджету (264), додатково за рахунок обласного закупили ще 150.

«Щоб ви розуміли: від моменту болі, у хворого є 2 години, щоб потрапити до диспансеру та встигнути зробити стентування. Це малотравматична маніпуляція на серці, що дозволяє без розрізу усунути атеросклеротичне звуження судин. Процедура попереджає інфаркт міокарда тощо. Суть – розширення ураженої артерії спеціальним балончиком і установка високотехнологічної «пружинки»-стента, що відновлює кровопостачання», – каже лікар.

Уже найближчим часом у Хусті запрацює ще одна катетеризаційна лабораторія на базі райлікарні. Це дозволить своєчасно доставляти пацієнта з гострим інфарктом міокарда до медзакладу. І тоді область буде розбита на дві територіальні зони: «сердечників» із районів, які потребують термінової допомоги, везтимуть туди, де ближче, – у Хуст або Ужгород.

Оксана НЕВИЦЬКА

новини

Calendar

Пн
Втр
Срд
Чтв
Птн
Сбт
Ндл
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
 
February 2018
 


...