Вхід
Нехай у ваш дім приходять тільки добрі новини
Неділя
27 травня 2018 р.

ШКІЛЬНИЙ ДИВО-САД

13.05.2017 - 23:33
і 59 літ, відданих педагогіці

Поки цей матеріал у редакції чекав своєї черги на публікацію, на жаль, його головний герой – Іван Стойка з села Калини на Тячівщині – 3 травня відійшов у вічність…

Іван Васильович народився у Кричові. Був наполегливим і працьовитим, у шкільному свідоцтві значилися самі п’ятірки. Два роки навчався в Хустській гімназії, а згодом ходив до СШ аж у сусіднє Драгово. П’ять кілометрів туди й стільки ж назад через ріку Тереблю прошкував щоденно, закінчив школу із «золотою» медаллю. З однокласником-драгівчанином В. Рішком, котрий згодом став заслуженим лікарем України, подалися в Ужгородський університет на медичний факультет.

Вступили. Вчилися. Та Іванові довелося вертатися додому: батьки не змогли його далі вчити – в хаті, окрім старшого сина, ще 6 дітей підростало (До речі, шестеро здобули вищу освіту, причому п’ятеро з них – педагоги). Оскільки не вистачало дипломованих учителів, йому запропонували викладати ботаніку й географію в рідному селі. Два роки непомітно минули в освітянській праці. Згодом заочно закінчив Ужгородський учительський інститут за спеціальністю «фізика та математика». І ось його призначають у 1954-му директором семирічки в с. Руське Поле. Через рік – на таку ж посаду в с. Калини. Саме тут зустрів красуню-вожату Анночку Куцин, з якою стали на весільний рушник навесні 1957- го. Їх первісток Василько, донечки Наталія й Світлана осяяли світ для обох новим змістом. Хоч було й нелегко молодим батькам, обоє заочно здобули вищу освіту. Івана Васильовича з дитинства вабила природа, тож закінчив ще й біофак УжДУ, навчався в аспірантурі, підготував до захисту унікальне дослідження «Рослинність луків у басейні річки Тересва». Побудували з дружиною дім, посадив ґазда величезний сад, у якому був дослідником і експериментатором, бо виводив нові сорти плодових дерев, ягідних кущів…

Та основним дітищем Івана Васильовича стала школа. Він мріяв, щоб діти калинчан мали справжній храм науки. Майже п’ять літ тривало листування з найвищими владними інстанціями, та мети досяг, будувати дозволили! Сталося неймовірне: у 1960-ті в Калинах швидко виросла двоповерхова красуня-школа на 500 місць – одна з кращих у районі. Збудували й восьмиквартирний будинок для вчителів. Новеньку семирічку згодом реорганізували в СШ, дітям не доводилося вже їздити в сусіднє Дубове. Це була його гордість, його активна співпраця з батьківським комітетом, громадськістю села. І хотілося, щоб цей освітній храм був увінчаний мальовничим дивом природи. Унікальний дендрокуток став втіленням мрії великого природолюба. Понад 40 видів рідкісних дерев, кущів, квітів висадили біля школи на 0,25 га у 1968 році. Колектив став лідером всеукраїнського конкурсу озеленення пришкільних територій, його нагородили медаллю «Переможцю Зеленбуду».

Милують око тут білокорі берізки, статні дуби, клени, ялини, кущі жасмину, бузку, калини, а навесні – неповторний чарівний килим із пролісків, підсніжників, шафранів, рясту. Й до пізньої осені диво-сад грає барвами полонин і лісів. Бо збирали їх різні покоління калинчан зі своїм директором, учителем, наставником Іваном Стойкою по всьому мальовничому карпатському краї. Сотні екскурсій провів він зі своїми вихованцями в зелені гори, сходження на полонини Апецька, Кобила, Герешаска стали щорічною традицією.

Відмінник народної освіти, Іван Васильович упродовж 39 років був директором школи, а загалом його педагогічний стаж – 59 літ. Нагороджений грамотою Міністерства освіти і науки України, ювілейною медаллю Президії ВР УРСР «За доблесний труд» та багатьма іншими почесними відзнаками. А ще він виношував задум написати спогади про школу, якій віддав трудове життя. Разом із дружиною Ганною Юріївною та колегинею В. Бойчук впродовж 10 літ збирали матеріали, фотоілюстрації. Його мрія збулася – книжка побачила світ.

Проте найбільшим щастям подружжя Стойків були їхні діти, онуки й 8 правнуків. Син Василь і донька Світлана стали лікарями, Наталія – учителем-біологом. У квітуванні весни зустрічав 11 березня Іван Васильович своє славне 85-річчя. Приїжджала вся велика рідня з Кричова, Ужгорода. Та, на жаль, це був останній його життєвий ювілей…

Ольга Фіцай

Добавить комментарий

Новини
ПнВтСрЧтПтСбВс
28293031   
       
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
       
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728    
       
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
       
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
       
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
       
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
       
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
       
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
       
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
       
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
       
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728     
       
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
       
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930    
       
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
       
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031