З ініціативи депутатської комісії з питань транскордонного співробітництва, розвитку туризму та рекреації, яку очолює Чаба Пейтер, на розгляд четвергової сесії облради внесли опрацьований проект рішення «Про Звернення Закарпатської обласної ради щодо спільних пунктів пропуску на кордоні з ЄС», адресований прем’єр-міністру України В. Гройсману та міністрам закордонних справ України П. Клімкіну, інфраструктури – В. Омеляну, юстиції – П. Петренку, фінансів – О. Маркаровій.
У документі зазначається, що Закарпаття, яке межує з чотирма країнами ЄС, має виняткову передумову до створення унікальної транскордонної інфраструктури для розвитку транспортно-логістичної, економічної, туристично-рекреаційної, соціально-культурної сфери регіону. Депутати Закарпатської облради підтримують рух України в напрямі інтеграції до Євросоюзу. І ключовим інструментом евроінтеграційних перетворень у державі та двосторонніх відносин України з державами-сусідами, членами ЄС, мають стати визначені Регламентом 2016/399 Європейського парламенту та ради ЄС від 9 березня 2016 року правила, які регулюють переміщення людей через кордони (Шенгенський кодекс про кордони) і спільні прикордонні пункти пропуску. На Закарпатті такими можуть стати автомобільні ПП на українсько-угорській ділянці кордону: «Велика Паладь – Нодьгодош», «Дийда – Берегдароц», «Бадалово – Тарпа», «Соловка –Тісосентмартон»; на українсько-словацькій: «Соломоново – Чієрна», «Забрідь – Уліч», «Сторожниця – Загор» та «Паладь-Комарівці – Руське»; на українсько-польській – «Лубня – Волосате». Функціонування окремих із них врегульоване двосторонніми угодами та домовленостями.
У 2017 році було витрачено понад 110 млн грн та побудовано 11,3 кілометра автомобільної дороги до спільного пункту пропуску «Велика Паладь – Нодьгодош», який мав функціонувати на території Угорщини. Проте він так і не запрацював через відсутність відповідної двосторонньої угоди між Україною та Угорщиною. При цьому переговорний процес стосовно спільних ПП, який триває не один рік із Угорщиною, Словаччиною та Польщею, не дозволяє позитивно оцінити результати та говорити про його завершення через укладання відповідних договорів.
Головною складністю зазначеного процесу є вимога Шенгенського кодексу про кордони, згідно з якою перед укладанням чи зміною будь якої двосторонньої угоди з питань спільних прикордонних пунктів пропуску держава – член ЄС проводить консультації з Єврокомісією на предмет відповідності тексту угоди праву ЄС. У разі виявлення невідповідностей їх слід усунути.
Станом на сьогодні жоден із проектів, направлених до Єврокомісії, не пройшов відповідної процедури без зауважень. Відтак із з жодною країною тексту угоди, готового для підписання, немає. Відсутність відповідних угод стає серйозною перепоною для розвитку прикордонної інфраструктури з державами ЄС за обставин, коли проблематика перетину кордону щороку загострюється у зв’язку з досягненням критичних показників завантаженості діючих автомобільних пунктів пропуску, особливо за вантажним напрямком; зростання пасажиропотоку, зумовленого запровадженням безвізового режиму. Все це спричиняє черги перед пунктами пропуску, багатогодинне (кількаденне) очікування перетину кордону; зростання небезпеки виникнення ДТП; різке погіршення санітарно-епідемічного стану придорожньої території та криміногенної ситуації, системну руйнацію дорожнього покриття та інше.
Факт включення у жовтні 2017 року України до індикативних карт Європейської транспортної мережі TEN-T означає, що транспортна інфраструктура нашої держави має якомога швидше стати єдиним цілим із інфраструктурою ЄС і розвиватися в гармонійному поєднанні. У цьому контексті пропускна здатність нових ПП на державному кордоні має забезпечити зростаючі обсяги пасажирських та вантажних перевезень, а також інтенсивність подорожування громадян України та ЄС.
Слід відзначити, що функціонування спільних пунктів пропуску також сприятиме суттєвій мінімізації часу на здійснення контрольних функцій представниками відповідних органів обох держав; синхронності роботи контрольних служб сусідніх країн. Запорукою реалізації цього є спільні автомобільні пункти пропуску. Таким чином, підписання відповідних угод має стати одним із пріоритетів зовнішньої політики держави.
«У зв’язку з викладеним звертаємося до вас, вельмишановні високопосадовці, з проханням: активізувати перемовини України з сусідніми державами – членами ЄС щодо укладання угод про спільні пункти пропуску; визначити серед центральних органів виконавчої влади відповідальне відомство за його реалізацію та чіткі часові параметри реалізації завдання до кінця 2019 року; створити робочу групу з розробки комплексного документу, який би регламентував питання відкриття нових, проведення робіт, пов’язаних із будівництвом, реконструкцією, облаштуванням, утриманням і ремонтом існуючих пунктів пропуску та сервісних зон; забезпечити своєчасне та системне фінансування відповідних заходів та залучення фахівців профільних територіальних органів влади», – наголошується у зверненні.
Залишити коментар