СТИЛЬ ЖИТТЯ НАДІЇ ФЕРЕНЦ,

надиктований їй долею

Хтось сказав, що ми маємо говорити правду, чи хоча б те, що думаємо. У нашому випадку стосовно науковця Надії Ференц я намагаюся інтерпретувати одне і друге. На це спонукнув мене життєпис Надії Станіславівни — доцента кафедри української літератури Ужгородського національного університету. 

Дитинство її пройшло в місті Рогатині на Івано-Франківщині, а решта життя від студентської лави по сьогодні — в Ужгороді. Віддала вона ужгородському вишу понад 40 років, наповнених сумлінною працею фахівця, закоханого в свою професію.

Прозираючи її науково-викладацький шлях, мимоволі подумалося, скільки може зробити людина, коли має власний, а не підробний хист і любов до словесності. Надія Ференц щасливо поєднала в собі талант літературного критика і педагога. Ці два крила піднесли її на заслужену висоту пошани колег і студентів. Її репутація має добре ім’я не тільки в педагогічних елітних колах, про неї мовлять (довелося чути і за її спиною) і як про чуйну та доброзичливу людину, і про щедрі набутки розмаїтої наукової діяльності. Особливо на відкритих лекціях у студентських аудиторіях, виступах на симпозіумах і конференціях, у письменницьких колах, оглядових та поглиблених рецензіях, публікаціях у газетах, журналах, книжках про літературне життя закарпатських літераторів. Це про неї слова відомого ужгородського поета Юрія Шипа: 
 
Така вона завжди в житті —
До праці та краси в любові, 
Її косиці золоті 
Закорінені у слові.
 
Ще зі шкільних та студентських років на все життя її кумиром стали бібліотека, а книжки — найкращими нерозлучними друзями. Слово у неї — проникливе, виважене і приправлене. Тому воно завжди вагоме та цікаве. Знайомі та друзі Надії Станіславівни сходяться на думці, що для такої людини, як вона, з її характером і волею, наполегливою щоденною діяльною любов’ю до праці, не існує перешкод. А така заповзятість, як сказав композитор Бетховен, приносить щедрі плоди.
 
У позиціях бібліографічного довідника наукових напрацювань літературознавця, крім іншого, є відмінно захищена кандидатська дисертація на тему «Соціальний, етичний і естетичний аспекти праці в українській поезії», 300 вагомих різноманітних статей і рецензій на теми етики та моралі в світлі прекрасного і потворного (у вітчизняних та крайових часописах), чимало аналітичних передмов і післямов у книжкових виданнях про творчість багатьох письменників.
 
Окремими книжками видані її вагомі для літературознавства монографічні дослідження: «Поезія та поети Закарпаття», «Поетичні горизонти Срібної Землі». Знаковим є і її посібник для студентів вищої школи «Теорія літератури та основи естетики». У 2011 році в Києві під грифом Міністерства освіти України побачив світ підручник Надії Ференц «Основи літературознавства». Наприкінці минулого року (2014 ) в Ужгороді побачив світ повноформатний літературно-критичний нарис «Художній світ Христини Керити». Він присвячений творчій креатурі сучасної талановитої письменниці Закарпаття в контексті морально-етичних особливостей у сентенції сучасної української поезії.
 
Надія Ференц завжди в невсипущому пошуку, творчих задумах, виношує принадні проекти науково-навчального та літературознавчого змісту. Либонь саме за ці (та й інші) заслуги вона удостоєна звання лауреата престижної Всеукраїнської літературної премії імені Зореслава…
 
Гарно виглядає дім, збудований мудрістю та розумом. Такими видаються нам і літературознавчі набутки Надії Станіславівни. Дуже нагадує вона садівника, що не тільки любить квіти, а й дбайливо їх оберігає від бур’янів. А ще… наводить на думку, що кожна людина має свою ціну, обов’язок і право чинити добро, самовіддано служити людям рідним словом, як це робить доцент Надія Ференц на теренах вищої освіти, долаючи все крутішу висоту краси людяності, здобуваючи заслужене визнання гідною та «благословенною, — за визначенням Григорія Сковороди, — працею за покликанням».
Такий у неї стиль життя.
 
Михайло ТРАВЕНЬ.

Будьте першим, хто прокоментує цю новину!

Залишити коментар

Вашу електронну пошту не буде опубліковано.


*