Неділя
22 квітня 2018 р.
Електронна версія газети
Нехай у ваш дім приходять тільки добрі новини

СВІТ НАПЕРЕДОДНІ

Армагеддону

Чи можна в часткових явищах розпізнати ознаки масштабної катастрофи та яким було передчуття світової війни понад століття тому? У дослідників із Луганського національного університету к.і.н. Ольги Бублик і студентки Діани Башкардіної саме ця тема викликала інтерес. Їхня праця має назву «Політичні кризи та конфлікти у світі 1893–1913 рр. очима української діаспори в США (за матеріалами часопису «Свобода»). Вона вміщена в науковому віснику ЛНУ ім. Тараса Шевченка.

Причому вийшов збірник аж в Ужгороді («Гражда», 2017), та й сам університет розташований не в Луганську, а в місті Старобєльськ. Такі реалії гібридного сьогодення.

Загалом вісник висвітлює економічні, політичні й культурні аспекти розвитку українських земель на тлі світових процесів. Це ж стосується й згадуваної статті.
Луганські дослідники подивилися на передвоєнний світ очима українських журналістів газети «Свобода», які жили сто років тому в США. В історичному розрізі газета стала віддзеркаленням суспільних настроїв тогочасся. Закономірно, що й локальні конфлікти ставали темою журналістських матеріалів. Подвійні стандарти в геополітиці, гонка озброєнь, нагнітання конфліктів – характерні ознаки часів напередодні Першої світової.

«Стара Європа кричить, що вона не хо­че війни, кровопролиття, але всі дер­жави тягнуть останній цент із підда­них на порох, канони, нові кораб­лі…, по­чали європейські держави їздити в ку­ми одна до одної. Руський воєнний флот гостить у водах фран­цузь­ких…, анг­лійський поїхав до Італії…, бідна Іта­лія наклала на себе ярмо троїчного со­юзу під тягарем податків на ар­мію…»

А центром найбільшої світової уваги став Балканський півострів. Атмосфера війни там панувала мов би незалежно від наявності противника. Здавалося б, слов’янський світ об’єднався проти мусульманської Туреччини, писала «Свобода» на початку ХХ століття. Але хоч балканські союзники билися ра­зом проти одного ворога, цього бу­ло недостатньо, щоб подолати їхнє вза­єм­не суперництво: «Колись давні со­юзники у війні проти турка, тепер зі звір­ським завзяттям точуть свою кров, два головні суфлери стоять з оружем при ногах і скоса споглядають на се­бе».

Цікаві штрихи до тодішньої Російської імперії: «Петербург. 22 тисячі робітників по­мордовані. Військо урядило в Пе­тер­бур­зі страшну криваву купель… Слав­на Росія. На полі війни японців не мо­же побити, а тут своїх власних го­ро­жан кладе покотом».

«По кровавій різні наступила тиша. Ти­хо в Росії, як тихо може бути у вул­кані після вибуху лави… Останні роз­ру­хи показали, що ледве російський цар уникне лихого кінця… Правда, є ще в Росії мільйони темного, неосві­че­но­го селянства, що ніби мають якісь кон­сервативні традиції, ніби залиша­ють­ся вір­ними цареві…» Здається, за 100 років у Росії так нічого й не змінилося.

А тим часом на півночі Балкан виникла інша конфліктна точка, викликана імперськими апетитами догниваючої Австро-Угорщини. Австрія анексує країни нібито тимчасово й для наведення там порядку. «Австрія поробила далекоглядні оз­бро­єння і воєнні приготовлення. 380000 резервістів відірвано від ро­дин і по­став­лено на границі, 140000000 до­ла­рів витіснено із кишень населення, як кошти воєнних приготовлень…»

«Проти прилучен­ня Боснії та Герцеговини запротесту­ва­ла Сербія… Чорногорія заявила, що до ос­тан­ньої краплі крові буде боротися проти Австрії…  Англія вислала свій флот до турецьких вод. Італія змобі­лі­зу­вала свій флот, а за нею пішла Росія. ..»

«Ці­лий світ, писала «Свобода», дрожав із непевності… дуре­ний вістями про війну, завтра знову про мир, позавтра знову про війну, і так в безкінечність…»

Судячи з цитованих статей, фатальний постріл боснійського студента Гаврила Принципа, що призвів до Світової війни, був просто неминучим…

Василь ГОРВАТ

новини

Calendar

Пн
Втр
Срд
Чтв
Птн
Сбт
Ндл
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
August 2017
 


...