Вхід
Нехай у ваш дім приходять тільки добрі новини
Четвер
24 травня 2018 р.

У «ЗОЛОТІ КАРПАТ»

27.02.2018 - 12:35
купаються 55

Римовані рядки, винесені в заголовок, народилися спонтанно. Вони сповна відображають життєвий і творчий шлях поета Василя Кузана (на фото), котрий уже вписав своє ім’я в українську культуру. Його пісня «Золото Карпат» стала бестселером, її виконує народний артист Іван Попович. В. Кузан видав 20 книжок, за які його відзначали багатьма преміями – імені Федора Потушняка, Юрія Яновського, Ярослава Дорошенка та Пантелеймона Куліша.

Хто хоч раз побував у його рідному селі Довге, тому на все життя вкарбувалися в пам’яті романтична чарівність гір, швидкоплинна Боржава, а в центрі села – старовинний замок, який нагадує про історичне минуле.

Серед цієї краси й народився 25 лютого 1963 року Василь Кузан. Природа справила велике враження на юнака. Це видно з його поетичних рядків, у яких щиро описує мальовничість рідного краю. Він усвідомив, що його призначення – бути поетом, а мета – пошук досконалості. У провінції добитися цього нелегко. Хоча рідне село він давно вже перетворив на літературну столицю Закарпаття. Тут свого часу побували Андрій Курков, Андрій Кокотюха, Сергій Жадан, Іван Андрусяк, Дмитро Стус, Євген Баран.

– На мій погляд, – розмірковує В. Кузан, – кожен митець прагне вирватися з провінції, має потребу у творчому середовищі. А в селі його дійсно нема. Тут я не мав можливості поспілкуватися з колегами, обговорити нову книжку чи публікацію, відвідати виставку чи презентацію нового видання. Але в сучасних умовах сто кілометрів, звісно, – не відстань. Я бував майже на всіх цікавих акціях в Ужгороді, виступав на багатьох із них.

Василь Кузан чимало зробив для рідного краю. Працюючи начальником відділу культури та туризму Іршавської РДА, відкрив меморіальний музей відомого українського письменника Юрія Мейгеша в його рідному селі Великий Раковець, добився відкриття інтернет-центру в Будинку культури та дитячих шкіл мистецтв у Білках і Приборжавському, долучився до створення в Іршавській ЗОШ №1 – кімнати-музею лауреата всеукраїнської премії ім. Лесі Українки Степана Жупанина.

На питання, яким був шлях до успіху, неквапом відповів:

– Нелегким. Першу книжку «Загублене мовчання» видавав майже вісім років. Подав рукопис поезій у видавництво «Карпати». Головний редактор сказав: «У вас непогано виходить. Але серед претендентів – члени Спілки письменників України. А їх – у першу чергу». «А мені скільки треба буде чекати?» – поцікавився я. «Небагато. Десять –дванадцять років», – почув у відповідь. Мені тоді було 26. Порахував. Через 10 років мені виповниться… Це був удар по моєму «его», але що робити? Я став чекати, періодично нагадуючи про себе. Через п’ять років забрав рукопис і відправив на конкурс «Гранослов». І доля усміхнулася мені – я став одним із переможців. «Загублене мовчання» мало вийти того ж року, але помер директор видавництва, з яким уклав угоду. Через три роки приїхав український письменник Дмитро Нитченко з Австралії і за кошти тамтешньої діаспори видав десять книжок молодих авторів. До цього переліку потрапив і мій рукопис. Саме з виходом «Загубленного мовчання» я став відомим. Книжка пішла всюди, де живе українська громада. Мої вірші передруковували альманахи України, Чехії, Словаччини, Канади…

Із тих пір спливло чимало часу. Два роки тому в київському видавництві «Український пріоритет»

В. Кузан видав роман «Експрес-наречений». У поезії він уже проявив себе. Його пісні виконують народні артисти України, а вже згадана «Золото Карпат» свого часу стала шлягером року. Не менша слава випала й «Маминому вальсу» – він двічі перемагав у всеукраїнському радіофестивалі. Пан Василь став членом Національної спілки письменників України і лауреатом обласної премії Федора Потушняка. Це вже неабиякий успіх.

А щодо першого роману – то це вже поет виступає перед нами в новій іпостасі – як прозаїк. Остаточній назві роману передували робочі – «Бомбезне весілля», «Весільний гамбіт», «Весілля по-закарпатськи». Усі вони тією чи іншою мірою передають його суть. Весілля в цій книжці справді багато – тут і народні традиції, і шокові ситуації, і колоритна говірка та народні пісні, і міліція, яка береже не нас, і гості, цікавість яких переважує здоровий глузд… Усе це подано під соусом іронії, самоіронії та гумору, що надає особливого шарму, аматорського стилю та дозволяє насолоджуватися текстом навіть тоді, коли на очі накочуються сльози. Бо на весіллі буває всяке – як і в житті. «Експрес-наречений» – книжка для дорослих, – каже Василь Кузан. – Для тих, хто вміє думати та аналізувати. Хоча передбачити розвиток подій, описаних автором у романі, навряд чи хтось зможе».

Він мріє написати п’єсу. Творчий задум уже визрів давно. Треба лише зібрати все докупи і взятися за перо. Віриться, що все заплановане збудеться. Бо В. Кузан – птаха високого польоту. А те, що наразі працює в Трускавці, надає більше можливостей спілкуватися з відомими письменниками. Поет прагне активізувати роботу НСПУ. На його думку, все залежить не так від голів обласних організацій, як від кожного письменника зокрема. Кожен пише сам, одноосібно, незалежно від політичних і економічних обставин. А участь у літературному процесі, у презентаціях, у творчих вечорах, акціях – це вже особиста справа. Хоча… Хочемо ми того чи ні, а наші книжки самі по собі беруть участь у літературному процесі, незалежно від нас.
– Якою, на ваш погляд, – питаю, – є закарпатська література на фоні України?

– Ми – на висоті! – не без гордості відповів Василь Васильович. – Про це свідчить кількість лауреатів Шевченківської премії: Іван Чендей, Петро Скунць, Петро Мідянка, Дмитро Кремінь, Мирослав Дочинець… Останніми роками представляли на цю премію Дмитра Кешелю і Василя Кухту. Закарпатські автори беруть активну участь у всеукраїнському рейтингу «Книжка року» – займають вищі сходинки.

Не можна було оминути в розмові з В. Кузаном, хто його вчителі в літературі? «Їх багато, – відповів. – Не так у літературі, як у житті. Намагаюся вчитися постійно. Найбільше вплинули на мене декілька літераторів. Серед них С. Жупанин, який колись, у далекі 1990-ті, коли я лише починав творити, сказав: «Пиши рідною мовою, бо ти ніколи не напишеш щиріше і краще, ніж Єсенін чи Пушкін. Передати почуте так, щоб тобі повірили, можна тільки тією мовою, якої тебе навчила мати».

Василь Кузан починав писати російською – чотири роки жив у Санкт-Петербурзі. Але на вибір мови вплинуло не так місце проживання, як система радянської освіти. Програма української та російської (зарубіжної) літератури була побудована так, що в учнів вироблявся стереотип, ніби справжня поезія, література існує тільки поза межами України. Ці переконання глибоко в’їдалися в нашу свідомість.

Поет зізнається, що багато навчився від П. Скунця. Вони були разом на установчій конференції РУХу. Петро Миколайович був людиною мужньою, безкомпромісною – як у житті, так і у творчості. «Мудрості я вчився у Д. Кешелі та Ю. Керекеша, – продовжує Василь Васильович. – Іронії – від Ф. Кривіна, оптимізму та любові до людей – від Ю. Чорі, цілеспрямованості – від А. Куркова, щирості – від В. Густі, доброти – від С. Жупанина, відповідальності – від В. Кухти, філософії – від Ф. Іскандера. Подобаються мені М. Селімович, Дж. Лондон, Маркес, Ж. Амаду, Сартр, Ошо, Єсенін, Блок, Войнович, Булгаков, Стус… Я прагну вчитися завжди й дуже радію, коли випадає нагода пізнати щось нове…

Поет радий, що має багато друзів. Він щасливий, коли його розуміють, коли насолоду від спілкування отримує не лише він, а й співрозмовник. Та він нещасний, коли думає про економічні негаразди, коли бачить на вулицях жебраків, коли дивиться на забруднену Боржаву. Буваючи за кордоном, із сумом споглядає на наше життя, яке постійно реформується, але від Заходу відстаємо на десятки літ. Кілька років тому він написав:

Коли освіта безпросвітня,
А медицина без вакцин,
Коли культура нижче мура,
А вся зарплата – півштанів,
Хоча кривавий знак епохи
Не майорить уже над містом –
Не можу бути оптимістом.
На жаль, ці рядки актуальні й тепер.

Але політ у незвідані поетичні світи триває. Плавно тримається на своїх крилах Василь Кузан, котрий уже вписав своє ім’я в українську літературу. Попереду нові висоти.

Василь ШКІРЯ

Добавить комментарий

Новини
ПнВтСрЧтПтСбВс
21222324252627
28293031   
       
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
       
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728    
       
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
       
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
       
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
       
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
       
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
       
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
       
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
       
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
       
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728     
       
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
       
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930    
       
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
       
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031