УГОРКА ЗА НАЦІОНАЛЬНІСТЮ, В УКРАЇНКА – ПО ДУХУ

Марія Чутора (Бігорі) (на фото) вже 8 років очолює НВК «Хижанська ЗОШ І–ІІІ ст. – дошкільний навчальний заклад», який є одним із найкращих освітніх закладів не лише Затисянщини, а й усієї Виноградівщини. Прийнявши керівництво цієї установи, вчителька думала, що це тимчасово, бо сім’я проживає в селищі Королево, і добиратися до Хижі досить незручно. Особливо це відчувається взимку, коли тутешніми дорогами навіть машиною важко проїхати.

Та нова посада захопила нашу героїню, з ранку до вечора доводилося сидіти на робочому місці та вдосконалювати накопичений попередниками досвід. А вони тут були знані. Більше 40 років працював директором Ф. Продан. Завдяки йому в 70-х роках минулого століття побудували нову школу, заклали сад та навчально-дослідну ділянку, які й нині є найкращими в області. При керівництві І. Ісаєвичем розробили та запровадили нові підходи до навчання сільських дітей, які базувалися здебільшого на народознавчій основі. Тож нехтувати цими надбаннями молода директорка не хотіла, почала пристосовувати до сучасних європейських вимог та нових українських програм. Педагогічний колектив її прийняв щиро. Всі дуже добре знали Марію Павлівну, бо вже понад 20 років у цій школі викладала рідну мова та літературу.

Зарекомендувала себе як хороший спеціаліст, на її уроках діти одержували багато додаткової інформації. А позакласні заходи розкривали неповторні багатства цікавих історій із граматики, лексики, фразеології. Досконало володіючи 4 мовами, вона проводила історичні екскурси та пояснювала етимологію слів. Усе це викликало інте­рес до навчання у вихованців. Хороша підготовка ставала в пригоді при поступленні до вишів. Недарма кажуть, що в Хижі кожен випускник школи стає студентом. Майже всі колишні учні продовжують навчання в УжНУ, окремі у закордонних вишах, а одна – навіть у Гарвардському університеті в США. Це – Палінчак Наталія, корінна хижанка, батьки якої виїхали на заробітки до Америки.

Хижанська школа, мабуть, єдина в районі, де діти ромської народності щоденно відвідують заняття і навчаються на рівні з усіма. Є серед них і відмінники в молодших класах. Хочеться наголосити, що тут, біля підніжжя гори Фрасин, де розмістився табір місцевих ромів, на сьогодні проживає 357 осіб цієї народності, хоча офіційно вони записані українцями. За радянської системи інакше й не могло бути, але по духу ці люди залишаються ромами. Робота в початкових класах із їхніми дітьми має свою специфіку.

– Але наші вчителі, – пояснює директор, – уміють працювати з ними. Діти-роми дуже швидко освоюють загальну шкільну поведінку й нічим не відрізняються від інших учнів. Хіба що дуже люблять співати та танцювати. Для цього у нас діє декілька гуртків художньої самодіяльності, де всі наші вихованці мають можливість розкривати свої таланти.

– Хижанські роми, – пояснює сільський голова І. Гайдук, – істотно відрізняються від королівських та підвиноградівських, вони історично тісно пов’язані з молдавськими волохами, що прибули сюди разом із ними й одержали захист та право на проживання від власників Нялобського замку. У нашому селі вони поселилися ще за часів старої Австро-Угорщини у верхній частині громади. З часом утратили свою мову, проте багато чого запозичили від корінних жителів та волохів. Сьогодні спілкуються на місцевому діалекті. Залучення їхніх дітей до навчального процесу в школі – велика заслуга всього педколективу, а також усіх колишніх директорів. Освічені роми не порушують правопорядок у громаді. Вони працюють у своїх особистих селянських господарствах, утримують велику рогату худобу, птицю.

Справді, це – єдиний ромський табір у районі, жителі якого сприйняли загальні цінності, якими багата громада. У цьому плані досвід Хижанського НВК заслуговує на розповсюдження.

Напередодні нового нав­чального року заклад добре підготували до роботи. Для груп продовженого дня тут зберегли навіть ліжка, щоб діти мали можливість і поспати. Такого вже немає в багатьох школах. Директор НВК – із сім’ї лікаря. Її батько П. Бігорі понад 40 років працював у селищній лікарні Королева й був шанованим у цьому регіоні. Тож Марія Павлівна прекрасно розуміє, що сон для дитини – запорука її майбутнього здоров’я.

Королівську школу М Бігарі закінчила зі срібною медаллю в 1995-му та мала можливість піти слідами батька. Але в серці перемогла лірика, і вона вступила до Дрогобицького педінституту ім. І. Франка на філологічний факультет. Тут подіяли гени її дідуся, який все життя навчав дітей у початкових класах села В. Ком’яти. По батьковій лінії пішов брат Павло, він закінчив медфакультет УжНУ, тепер працює лікарем сімейної медицини. А вона – угорка за національністю, а українка по духу, керує школою в прикордонному селі, з якого починається Україна. Марія Павлівна старається матеріальну та духовну культуру волоського села Хижа творчо використовувати в щоденній педагогічній роботі. Нині їхня школа – зразковий навчально-виховний заклад у районі та області. Тут кожен учитель – творча особистість. Формування педагогічних кадрів проходить за рахунок місцевих жителів. У жіночому колективі трудяться й двоє чоловіків, які викладають іноземну мову та фізкультуру. Чого тільки вартує надбання шкільного музею, де зібрали велику колекцію волоської матеріальної культури та місцевих традиційних ремесел. Понад 30 років формувався цей храм старовини. Нині ним опікується педагог О. Ухач – великий знавець історії своєї громади.

Будівля школи не лише прикрашає населений пункт, а й є храмом науки та культури, зі стін якого вийшло у світ багато вихованців. Їх можна зустріти в усіх європейських країнах та Америці. Тут немає такої сім’ї, щоб хтось не працював за кордоном. Тому вивченню іноземних мов надають особливу увагу. З першого класу діти штудіюють англійську та німецьку. А факультативно хочуть запровадити угорську та румунську. В рамках транскордонного співробітництва хижанські вчителі підписали угоду про партнерство з гімназією у с. Соконд та середньою школою с. Микули Румунії. Тож європейські підходи до навчання запровадили в усіх класах. Такі новинки дають позитивні результати в усіх питаннях навчально-виховного процесу цієї сільської школи.

Василь ІВАШКО
с. Черна

Будьте першим, хто прокоментує цю новину!

Залишити коментар

Вашу електронну пошту не буде опубліковано.


*