Віктор МЕЛЬНИК: «ГОЛОВНЕ, АБИ В КРАЇНІ НАСТАли МИР ТА СТАБІЛЬНІСТЬ»

У нашому краї чимало любителів гірських велобайків, але тих, котрі займаються маунтинбайком як видом спорту, ще досі небагато. Принаймні так стверджує заслужений тренер України з цього виду спорту Віктор Мельник. Саме з його приїздом на Закарпаття маунтинбайк почав своє піднесення, стали проводитися масові всеукраїнські змагання з крос-кантрі та інші. Тож про успіхи наших спортсменів, перспективи та розвиток – у розмові з відомим фахівцем.

Вікторе Михайловичу, нещодавно в Рівному завершився ЧУ з маунтинбайку в дисципліні марафон. Ви задоволені виступами своїх підопічних?

– Враження двоякі. На більше сподівався від Крістіни Конвісарової, яка спеціалізується саме на марафонській дистанції, адже на початку червня на етапі Кубка світу в Чехії стала бронзовою призеркою. Але, на жаль, Крістіна не доїхала до фінішу – стався прокол, вона змінила покришку, але похапцем неправильно вставила камеру, й стався другий прокол, через який уже була змушена зійти з дистанції. Є й психологічна складова, нам ще потрібно буде з нею над цим попрацювати.

Проте відзначу стабільність виступів нашого лідера серед чоловіків Володимира Козловського, який завершив виступ на другій сходинці, пропустивши вперед вінничанина Дмитра Титаренка. Володимир і Дмитро друзі, вони постійно разом їздять на збори та різні міжнародні старти, дуже часто за власні кошти. Уже не раз мав розмову з Володимиром і наголошував йому, що під час гонки друзів бути не повинно: ви – конкуренти, і тільки найсильніший із вас зможе поїхати на Олімпіаду до Токіо в 2020 році. До прикладу, на Олімпіаду в Ріо-де-Жанейро 2016 року чоловіки не змогли вибороти жодної ліцензії, там виступали лише двоє наших дівчат – волинянка Яна Беломоїна та представниця Харківщини Ірина Попова.

Цікаво, як розцінюєте шанси В. Козловського вибороти путівку до Токіо?

– Звісно, у Володимира є реальний шанс. Окрім того, що він умотивований, натхненно тренується, в нього є ще потенційний біологічний приріст – йому всього 20 років, а от його товаришу Титаренку – вже  27, і Дмитро витискає результат за рахунок досвіду. Думаю, що за 3 роки, які залишилися до Олімпіади, ми влаштуємо йому серйозну конкуренцію. Усе це Володя знає, в нього детально розписана система підготовки, яка має принести бажану мету, якщо, звісно, він буде чітко дотримуватися нашого плану.

Зараз найкращі закарпатські юні спортсмени-маунтинбайкісти перебувають на навчально-тренувальних зборах у літньому таборі в Карпатах на Міжгірщині. Які особливості підготовки?

– Табір ми організували задля основного чемпіонату, який розпочнеться 14 липня в Чернівцях. Нам дуже потрібно було поїхати тренуватися в гірський масив, змінити щоденну атмосферу, так би мовити, згуртувати колектив напередодні важливих стартів. Назустріч нам пішло управління молоді та спорту ОДА, яке профінансувало харчування спортсменів.

Окрім К. Конвісарової та В. Козловського, кого б виокремили з молодих вихованців?

– Не хочу нікого виділяти, бо похвалиш, а потім спортсмен «схопить зірку» й буде вважати, що він уже всього досягнув і має лише почивати на лаврах. Молодість є молодість, він сьогодні катається, а вже завтра його може з головою потягнути до комп’ютерних ігор, це в найкращому випадку. У наш час спокус вистачає…

Ви вже більше двох років в Ужгороді розвиваєте маунтинбайк. Як гадаєте, прогрес відчутний?

– Не можу сам себе оцінювати, нехай наші результати аналізують відповідні установи. Але все дається дуже непросто – у нас мало діток, які займаються, немає ще масовості. Є багато любителів, але вони чомусь не хочуть переходити займатися до нашої секції, їздити на тренувальні збори, змагання. Важко знаходити інвентар, який чимало вартує. Ми по-всякому крутимося: допомагають батьки, певні кошти виділяє профільне управління ОДА, обласне відділення НОКУ, обласне відділення фізкультурно-спортивного товариства «Спартак», – отак якось спільно й працюємо, тренуємося, їздимо на змагання.

Чи підтримуєте зв’язки з колишнім меценатом народним депутатом Сергієм Тарутою, який фінансував найпотужніший український велоклуб ІSD, де працювали тренером?

– Після початку військових дій на Донеччині приїхав сюди, з того часу не контактували. Зараз і для Сергія Олексійовича
непростий час, адже він через війну втратив чимало активів, та й клуб ІSD практично розвалився – в нього змінився власник.

На що розраховуєте на найближчих змаганнях чемпіонату?

– Сподіваюся, що наші лідери В. Козловський та К. Конвісарова поборються за нагороди. Також до Чернівців поїдуть і кілька перспективних молодих велогонщиків, щоб відчули дух змагань і набиралися досвіду.

Що б хотіли побажати шанувальникам маунтинбайку?

– Головне, щоб в Україні настав мир, прийшла стабільність у державі. Думаю, тоді влада зверне більше уваги на спорт. Нам потрібно виїжджати на міжнародні змагання, де рівень учасників значно сильніший, ніж у внутрішньому чемпіонаті. Сподіваюся, що в майбутньому відповідні державні установи допомагатимуть нам у цьому.

Розмову записав
Роман СЕНИШИН

Будьте першим, хто прокоментує цю новину!

Залишити коментар

Вашу електронну пошту не буде опубліковано.


*