ВОДНИКІВ ШИРОКОГО ПРОФІЛЮ

готують у Виноградові

Ще в позаминулому столітті та й раніше люди намагалися будувати дамби, канали – захищатися від паводків, керувати річками. Перші системи регулювання водойм будувалися ще за часів Австро-Угорщини. Тож на Закарпатті фахівці-водогосподарники були затребуваними завжди: і сто-двісті років тому, і в 80-х роках минулого століття, коли особливо інтенсивно пройшла кампанія меліорації та осушування земель. Попит на спеціалістів знову з’явився з кінця 90-х, коли трагічні паводки примусили не лише ліквідовувати їх наслідки, але й замислитися над можливістю майбутніх стихій. Закономірно, що потреба у фахівцях, здатних розуміти поведінку річок, потенціал водойм, зросла. Отож рівно 10 років тому було створено Закарпатський навчально-консультаційний центр Національного університету водного господарства і природокористування (м.Рівне).

— Спеціалісти водогосподарської галузі потрібні будуть і в майбутньому, — запевняє директор центру Анатолій Нечидюк. — Ми готуємо фахівців (у середньому 25 відсотків студентів закладу навчаються на держзамовленні) з найбільш затребуваних спеціальностей — гідротехніка (водні ресурси та гідромеліорація), машинобудування (підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання), геодезія (картографія, землеустрій та кадастр), екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування, автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології; облік і аудит.

Якщо говорити про базу навчання, продовжує Анатолій Анатолійович, то з кожним роком це питання переходить у зовсім нову площину, зумовлену науково-технічним поступом. Онлайн-лекції, дистанційне отримання консультацій, найширше використання електронних засобів знімають принципову різницю між якістю отриманих знань у самому Рівному і Виноградові. Якщо ж, наприклад, говорити про кадрову базу, то у Виноградові постійно читають лекції науковці, які приїжджають сюди з національного університету. Зрештою й науковий потенціал Закарпаття дозволяє залучати викладачів до підготовки студентів. Всі третьокурсники проходять практику в Рівному: проводять лабораторні роботи, ознайомлюються з усіма спеціальними засобами. У самому ж Виноградові, а також у Тячеві маємо базу міжрайонних управлінь водного господарства Басейнового управління водними ресурсами річки Тиса та ПМК-78, яка слугує студентам для практичних занять. Сучасна система моніторингу річок та опадів (зокрема, АІВС-«Тиса»), запроваджена за участі міжнародних інституцій, дозволяє і студентам, і викладачам опановувати новітні технології.

Щодо працевлаштування, то воно йде паралельно з навчанням, хоча зараз типовими є випадки, коли людина вже має роботу і здобуває фахову освіту. Скажімо, Олена Володіна (Виноградів), здобуваючи спеціальність «Облік і аудит», ставить за мету отримати знання для того, щоб повноцінно виконувати і бухгалтерську, і управлінську роботу у приватного підприємця. Фактично уже зараз вона є виконавчим директором приватного бізнесу.

Гідромеліоратор з Івано-Франківщини Людмила Смицнюк уже працює у тамтешньому обласному управлінні водних ресурсів як хімік-лаборант. Завершивши навчання у центрі, пані Людмила знатиме всі аспекти роботи з вивчення якості води, окрім того, отримає знання, необхідні для керівної праці.

За словами Анатолія Нечидюка, фахівців-водогосподарників поки що недостатньо, причому спеціальні знання у цій роботі завжди затребувані. Хоча б тому, що інженер-водогосподарник здатен працювати і в інших галузях, а от інженер іншого профілю, який не знає специфіки галузі, у водогосподарській галузі працювати не зможе. Зрештою, поки існують річки, доти будуть потрібні спеціалісти.

Цього року — черговий випуск фахівців води, людей, які найкраще розуміють поведінку, всі «неврози» й примхи річок та інших водойм, знають, як захищатися від водних стихій і як допомагати річкам у їх повноцінному житті.

Василь ГОРВАТ.

Будьте першим, хто прокоментує цю новину!

Залишити коментар

Вашу електронну пошту не буде опубліковано.


*