ВРЯТУВАЛИ ЯСТРУБА

з вентиляції…
Працівник одного з ужгородських підприємств помітив у вентиляторі цеху яструба. Птах був знесилений, але неушкоджений. Окрім води нічого не клював. 
 
Ця історія трапилася нещодавно, а розповів її нам Іван Кузович. Яструб швидко звик до свого рятівника. Додому в Малий Березний до нового господаря маленький, завбільшки з голуба, птах дістався, міцно закріпившись на його плечі. Мені чомусь пригадався літературний персонаж Джон Сільвер із папугою на прізвисько «капітан Флінт», тільки не було чути криків «піастри, піастри, піастри!». 
 
«Подружився з юним хижаком і я, вже відчув на власній шкурі гострі пазури, від котрих відчепитися непросто. Отримав і кілька легких уколів дзьоба у пальці. Але птах швидко звик до мене, почав більше довіряти, з цікавістю заглядав в об’єктив», — розповідає пан Іван. 
 
Першу ніч яструб ночував у хаті, а потім цілий день пролежав надворі у відкритій клітці. Воду пив тільки із крана, а ще сподобалося йому свіже молоко. Рятівник вірить, що скоро птах навчиться літати і попрямує до найближчого лісу. А може, когось з фахівців-орнітологів зацікавить цей випадок, і вони прийдуть на допомогу пернатому? У природі важливий кожен вид птахів, вважає мій співрозмовник. 
 
Орнітолог Олексій Луговой, якому зателефонували, одразу зазначив, що яструба утримувати в домашніх умовах важко. Порадив звернутися до директора Закарпатського еколого-натуралістичного центру учнівської молоді в Ужгороді Олександра Геревича. Так і зробили. Відтак з’ясувалося, що тут справді утримують птахів чи тваринок, яких принесли люди, у клітках або вольєрах. Але зараз вони переповнені. Є й чимало декоративної живності – павичі, різні види курей. Тому в центрі, виходивши птаха чи тваринку, зазвичай випускають на волю, де ті почуваються найкраще. Пан Олександр порадив годувати яструба сирим м’ясом, мишами. А після того, як окріпне, краще відпустити у природне середовище. 
 
В Україні, за різними оцінками, налічується 4,5—7,6 тис. пар яструбів. Унаслідок застосування пестицидів у середині ХХ століття чисельність малих яструбів досягла історичного мінімуму, проте відтоді його популяція частково відновилася. Врятований птах належить до виду малих яструбів. Називають його іще перепелятник чи горобятник. Але розміром менший, завбільшки з голуба чи галку. Довжина його тулуба не перевищує 38 см, а розмах крил сягає 60—75 см.
Птах осілий. Селиться у різноманітних лісах, гаях, а також захаращених парках і лісопарках, нерідко поряд із людьми. Гнізда мостить невисоко на дереві, але в самій гущавині, поблизу узлісся. Кладку з 4—5 голубувато-білих з бурими плямами яєць упродовж п’яти тижнів насиджує самка. У цей період вона надзвичайно самовіддано захищає своє гніздо, нападаючи на «ворога», зокрема й на людину, яка опинилася біля її оселі. Коли з’являються малята, самка весь час знаходиться біля них. Їжу для пташенят здобуває та приносить самець, а самка їх годує. Якщо трапляється трагедія і самка гине, пташенята також гинуть від голоду, хоча самець і приносить їм їжу. Яструб малий такий же хижий, стрімкий і верткий птах, як і великий. Він полює на узліссях і подвір’ях із засідок, вистежуючи жертву та нападаючи зненацька і дуже стрімко. Але на відміну від великого яструба, його жертвами є переважно дрібні птахи — горобці, шпаки, перепілки. Нападає також на дроздів, галок, голубів. Рідше ловить дрібних гризунів.
 
Оксана ШТЕФАНЬО.
Фото І. КУЗОВИЧА.
P.S. На другий день перебування у свого рятівника птах сидів на черешні. Очевидці розповідають, що з’явився великий яструб, підхопив малого і полетів у ліс, що за річкою Ублянкою…

Будьте першим, хто прокоментує цю новину!

Залишити коментар

Вашу електронну пошту не буде опубліковано.


*