«Я ЗАВЖДИ НАМАГАВСЯ БУТИ ПОТРІБНИМ ЛЮДЯМ»

Василь Кобаль — про свою місію на Землі

Василь Кобаль прийшов у цей світ, щоб по крупинці збирати народну творчість, примножувати те багатство, яке дісталось нам у спадок – звичаї і обряди, пісні, легенди, казки та бувальщини… Він не просто занотовує все, аби зберегти для майбутніх поколінь, а й намагається донести це до кожного засобами друкованого слова. Тому чимало зробив свого часу для того, аби в краї виходив журнал «Культурологічні джерела», який тепер видається обласним організаційно-методичним центром культури за фінансової підтримки управління культури. А ще за керівництва Василя Кобаля у 1997 році при Закарпатському обласному центрі народної творчості була створена науково-культурологічна лабораторія, працівники якої займалися вивченням і збереженням нематеріальної культурної спадщини Закарпаття. І відрадно, що першим для дослідження було обрано саме Іршавський район. У рідному селі Арданово, де народився Василь Кобаль, разом із відомим науковцем-фольклористом Іваном Хлантою вони записали сотні пісень, що згодом були надруковані у збірниках «Ой видно село» та «Пісні Іршавщини». На думку пана Василя, збірники засвідчують багатство пісенної культури села, її жанрове розмаїття, спорідненість з українською піснею.

Василь Васильович – людина творча. Зростаючи в оточенні чарівної природи, виховувався на принципах пошани до народної творчості, рано виявив любов до музики і співу, добре грав на гармошці, баяні, любив читати книжки. У школі брав активну участь у художній самодіяльності, співав у хорі, а вже трохи згодом сам створив хоровий колектив і успішно керував ним.

Першого вірша В.Кобаль написав у десять років. Називався він «Весна» і був опублікований у республіканській газеті «Зірка». А із 14 років почав складати мелодії на власні слова, а також на слова сучасних поетів. Тепер у його творчому доробку чотири поетичні збірки та збірка творчих портретів видатних митців Закарпаття «Через плин років». Він один із трьох авторів книги нарисів про культуру Іршавщини «І проросли зерна духовності…». Також упорядкував кілька збірників народних пісень, є автором сотні статей, рецензій і журналістських розвідок.

Василь Кобаль – обдарована творча особистість. Йому є що згадати. Може годинами розповідати про роботу в Закарпатській обласній філармонії, якій присвятив майже три роки. Двадцять літ свого життя віддав обласному будинку народної творчості. Вважає, що, на відміну від філармонії, де все йому видавалося штучним, наперед заученим, там він був у своїй стихії. Ще б пак! Огляди художньої самодіяльності, фестивалі, тематичні свята… Зважаючи на його багатий і мудрий досвід, В.Кобаля призначили на посаду заступника начальника управління облдержадміністрації. Звідти і на пенсію пішов. Тільки сидіти вдома – то не для нього. Тепер він працює керівником літературно-драматичної частини Закарпатського обласного державного українського музично-драматичного театру ім. братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв.

— Думаю, — якось зізнався у розмові заслужений працівник культури України, — величезного відкриття я не зробив, але завжди намагався бути потрібним людям, на всіх посадах, які обіймав, прагнув піднімати закарпатську культуру на вищий рівень.

Та найбільше радий Василь Кобаль з того, що народився в унікальному багатонаціональному краї, де переплелися десятки різних культур. І гордий, що причетний до збереження народних традицій рідного села, Закарпаття і України. Бо цьому присвятив усе своє свідоме життя.

Василь ШКІРЯ.

Будьте першим, хто прокоментує цю новину!

Залишити коментар

Вашу електронну пошту не буде опубліковано.


*