Неділя
21 січня 2018 р.
Електронна версія газети
Нехай у ваш дім приходять тільки добрі новини

ЯКЩО ДИТИНА РОЗЧАРУВАЛАСЯ В КАЗЦІ – ВОНА ПОДОРОСЛІШАЛА

Тоді їй потрібно пояснити, що подарунки від тих, хто любить

«Люпий Святий Миколай, я прожу тибе, щоп ти преніс мені леко «Соряні війни», такі вуса, як у тебе, шче я хочу миву в Україні. А мамі – чопути». Ось такого листа написав маленький хлопчик. Справді чудове прохання, Миколай зумів прочитати його, щоправда, не з першого разу. «Тут без ста грамів не розібратися», – жартує сьогоднішній гість «НЗ», – відомий в Ужгороді та за його межами Петро Ренжин.

Пане Петре, то як правильно звертатися до Вас?

– Якщо я в золотому і з посохом – то Святий Миколай. Якщо в червоному й із білою бородою – Дід Мороз. Хоча головне тут – відчуття свята й сюрприз самого вітання та отримання подарунка: чи то дитиною, чи дорослим.

Ви легко вживаєтеся в роль. Чи не складно потім виходити з цих усіх образів?

– Дарувати радість ніколи не складно. Потрібно мати велике бажання. Я завжди працював із молоддю та юнацтвом: організовував свята, вечірки, різні акції, дитячі розважальні програми. Тому вжитися в образ просто – тут головне позитив і власний настрій. Мої друзі кажуть, що я постійний у своїй непостійності… Кожну невдачу, проблему зустрічаю з усмішкою. Тому завжди позитивний. І цей позитив дарую всім. Чи важко повертатися в реальне життя після казки? Як і кожній людині – сьогодні свято, а завтра будні. Але, повторюю, потрібно всюди шукати позитив.

Петро РЕНЖИН – Миколай

Це – Ваша робота чи покликання?

– Це – хобі, яке мені подобається і зовсім мене не «напружує». Своїм покликанням я вважаю медицину. І як реабілітолог та психотерапевт, лікую та попереджую проблеми зі здоров’ям у людей – як фізичні, так і душевні. А моя творча діяльність може вважатися певним елементом арт-терапії, яка лікує радістю та позитивними емоціями.

Я так розумію, що вдома у Вас – справжній театр. А як дружина й діти реагують на те, чим займаєтеся? Їм подобається чи ні?

– Дружина відноситься з розумінням і, коли потрібно, допомагає у створенні образу: радить, критикує, підказує. Діти ставляться до мене як до батька, який працює помічником Миколая і Діда Мороза. Адже й до нас додому теж приходять і перший, і другий – але це не я. Ми постаралися створити таку атмосферу, де діти вірять у казку та диво. Тому Дід Мороз у нас вітає всіх, а татові дякує за добре пророблену роботу. Миколай приносить подарунки і хвалить тата за те, що він устиг йому допомогти. А з Феєю мої діти спілкуються по телефону. Ми будемо створювати для них цю казку, поки вони самі будуть у неї вірити.

На яку адресу Вам діти пишуть листи? І які мають прохання?

– Листів отримую дуже багато. Першими пишуть мої діти. А решта листів я читаю, коли мене замовляють для вітання вдома. Зміст різний.  Пишуть про свої мрії, бажання. Малеча щира й не вміє лукавити. Водночас тепер діти «продвинуті», й бажання в них крокують у ногу з часом та прогресом. Тому просять від цукерок до айфонів і спорткарів. Зустрічаються й дуже милі побажання: здоров’я для бабусі, мати в наступному році братика, миру в країні й навіть щоб москалів усіх повбивали. (Сміється. – Ред.)

і... Дід Мороз

А чи дорослі вірять у святого Миколая?

– Дорослі вірять у те, що мої персонажі приносять радість їхнім дітям. Адже як інакше пояснити в Ррздвяні свята шалений попит на Миколая та Діда Мороза?

Розкажіть про кумедні історії, які з Вами трапляються.

– Одного разу  в новорічну ніч, приїхавши на вітання, ми переплутали під’їзди. Бо орієнтиром була перукарня, а під’їзд – справа. Але  у двох будинках були на першому поверсі ці заклади, і ми зайшли не в той під’їзд. Подзвонили у двері і …зробили сюрприз родині, яка просто скромно вечеряла за столом.

Коли на вулиці, ну дуже холодно, як зігріваються Дід Мороз і Святий Миколай?

– Любов’ю до дітей і до самих свят. А якщо відповідати на запитання серйозно, то моїх персонажів «під шафе» ще ніхто не бачив. У мене правило: на такій роботі спиртне не пити. Тому доводиться постійно відмовлятися від чарки. Бо ж у кожній хаті пригощають зі словами: «Та пару капель, це ж свято!»

Чи мають мрії святий Миколай і Дід Мороз? І про що мрієте Ви?

– Миколай і Дід Мороз мріють про 9 січня. Бо саме тоді в мене день народження, і я відпочиваю. (Сміється. – Ред.)

Хто рідніший Вам? Із ким можете поговорити по душах: із Дідом Морозом чи святим Миколаєм? І які в них характери?

– Поговорити по-душах і порадитись я можу з Миколаєм. Це поважний, досвідчений і розумний чоловік. Він щось підкаже, підтримає і зрозуміє. Натомість Дід Мороз – веселий, святковий дідуган із гарячим серцем і бажанням дарувати свято. Він може пожартувати, погратися, подуркувати.

Чи вірить Петро Ренжин у Миколая і Діда Мороза?

– Я вірю в те, що потрібно робити добро й допомагати іншим. Хоча часто це невдячна справа,  не всі її цінують. Але якщо одному з 10 це допоможе – день прожитий недарма.

Чи святий Миколай вірить у Петра Ренжина?

– Ще й як вірить! Бо я також отримую подарунки. Навіть знаю імена цих двох «миколайчиків», які щодня дарують мені радість: Аня та Павло – мої діти.

Чи «бухають» Миколаї і Діди Морози?

– Бувають зовсім не святі Миколаї і відморожені Морози (Сміється – Ред.) Я не належу до таких.

Чи ходить Святий Миколай до хворих дітей у лікарню?

– Так. Якщо говорити особисто про моїх персонажів, то я ніколи не відмовляю у таких проханнях, коли меценати їдуть у дитячий будинок із подарунками й запрошують Миколая чи Діда Мороза. Цього року завітаю в «Дорогу життя».

Прокоментуйте, будь ласка, меседж про те, що в Україні хочуть заборонити Діда Мороза.

– Коли політика лізе в життя – це недобре. Дітям головне свято – робіть його і називайте як хочете. Але не забирайте саме свято.

Пане Петре, хто надихає Вас? Чи вірите ви в казку?

– Я вірю в себе, у своїх рідних, у друзів. Я вірю, що якщо є ціль і бажання, то можна досягти всього. Рано чи пізно, але можна.

Що у Вашому дитинстві цікавого приносили святий Миколай та Дід Мороз? Хто з них двох був винахідливіший?

– Я завжди чекав різдвяних свят, бо там, у моєму дитинстві, було дуже багато подарунків. У нас у родині Миколай і Дід Мороз дарують їх  усюди, де живе наша велика родина. Тому отримувати презенти від Миколая вдома, від бабці зі Стрия, від дідуся з села Сидорівка, від вуйка з Жидачіва – до кожного з них ходив Миколай і залишав щось для мене. А родичі, у свою чергу, передавали це мені. Так було й із Дідом Морозом. Тепер у нашій сім’ї ідентичні традиції – мої діти також чекають подарунки з інших областей.

Що скажете тим діткам, які розчарувалися в Миколаї, Морозі? Чи змогли б Ви переконати їх, що казка є?

– А непотрібно нікого ні в чому переконувати. Якщо п’ятирічні діти розчарувалися в казці, це означає, що вони подорослішали. У таких випадках, їм треба пояснити, що подарунки від тих, хто їх любить. І казка в тому, що любов близьких дарує тепло й увагу. І вони мають так само дарувати цю любов рідним.

Що Ваші діти просять у Миколая, Діда Мороза? Чи пишуть вони листи?

–  Я знаю своїх дітей і розумію їхні потреби. Тому коли ми сідаємо за листа Миколаю, підказую, пропоную, що писати. Відтак у нас просять ті речі, які потрібні, або які дійсно дуже хотіли.

Що «вимагає» Ваша дружина Наталя у святого Миколая? Адже що бажає жінка, того хоче Бог.

– Цього року парфуми! І не вимагала, бо я знав, що вона хотіла. Адже вмію спостерігати, які речі вона бере до рук у магазині й чим цікавиться. А може, це просто вона вміє правильно показати, що її цікавить.

Як Ви виховуєте себе? Бо ж кажуть: батьки мають виховувати не дітей, а себе. Це приклад для малечі.

– Маєте рацію: я – батько, і мушу бути прикладом для своїх дітей. Так, як для мене прикладом стали мої тато й мама. Від них я перейняв ті риси характеру, які мені подобалися. Так само й мої син та донька самі виберуть, що в мені їм подобається і що вони залишать у собі. Але скажу так: що батьки закладають у дітей, такими вони й виростуть.

Маріанна ШУТКО

Свіжий номер газети

новини

Calendar

Пн
Втр
Срд
Чтв
Птн
Сбт
Ндл
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
 
February 2017
 

...