Понеділок
11 грудня 2017 р.
Електронна версія газети
Нехай у ваш дім приходять тільки добрі новини

Єлизавета ГЛІНСЬКА: «КОЖЕН МОЖЕ НАВЧИТИСЯ

ГОТУВАТИ ВИШУКАНІ ДЕСЕРТИ»

Відчиняються двері, і в свалявську кондитерську входить Єлизавета Глінська. Одяг у спортивному стилі, рюкзак, зосереджене обличчя… Через півгодини вона проводитиме майстер-клас і, вочевидь, налаштовується на нього. Так, ця скромна дівчина – переможниця 2-го сезону кулінарного реаліті-шоу «Майстер шеф», яка завоювала симпатії мільйонів телеглядачів.

На моє переконання, найповніше здібності кондитера й телеведучої Є.Глінська розкрила у своїх «Паризьких щоденниках» у передачах «Все буде добре» 2014-го на СТБ. Тоді вона навчалася в кулінарній академії в Парижі й ділилася зі співвітчизниками враженнями від столиці Франції. Дівчина «водила» глядачів паризькими вулицями, запрошувала до кондитерських, де куштувала всесвітньо відомі солодкі шедеври, а потім відтворювала ці рецепти крок за кроком. Саме там відчула, що понад усе хоче створювати нові десерти, і стала не просто майстром, а гуру кондитерського мистецтва.

смак відпочинку

Лізо, які Ваші враження від Закарпаття? Чи ви вже тут бували раніше?

– Моїй мамі років 25 тому лікарі порадили оздоровитися в одному з бальнеологічних санаторіїв Свалявщини. Мінералка пішла на користь, і поїздки стали традиційними. Згодом мама долучила мене й мою молодшу сестру до відпочинку на Закарпатті, ми приїжджаємо сюди щороку на днів п’ять – тиждень.

Ви вперше вирішили поєднати відпочинок і проведення майстер-класу у Сваляві?

– Так. Зазвичай для поїздки обираю літо. Я люблю гуляти лісом, ходити по гриби, адже  виросла в Криму, і тутешня гірська місцевість навіює спогади про дитинство. Та цього року справи завадили вирватися, коли були теплі погідні дні. Довелося спробувати, як відпочивається тут пізньої осені. Мій графік склали таким чином, що вільний тиждень випав на початок листопада, і ми з сестрою вирушили сюди, аби відпочити разом із мамою. А заодно влаштували майстер-клас для кондитерів.   

Як Вам закарпатська кухня?

– Друзі зі Сваляви запросили нас додому й почастували традиційними стравами. Багато наготували, й таке смачне... Зрозуміло, що кортіло скуштувати все. Й не помітила, як дуже ситно повечеряла – ледь вийшла з-за столу. Зазвичай у вас у ресторанах замовляю якісь більш-менш знайомі страви, надаю перевагу їжі, приготованій на мангалі, полюбляю форель. А з домашньої кухні, наприклад, мені дуже сподобалися крихітні рогалики зі сливовим повидлом. Тісто в них таке ніжне, аж тане в роті. Даруйте, не пригадую, назву…

Є. ГЛІНСЬКА за роботою

Це, напевно, були кіфлики з лекваром.

– Саме так. У моєму розумінні закарпатська кухня – це страви, які не назвеш дієтичними. В основі багатьох – м’ясо, буженина. Скажімо, боґрач. Ну, як це – бути тут і не скуштувати його? Але потім потрібно переходити до чогось легшого.

від простого до складного

Ви – автор книжки «Від простого до складного з Єлизаветою Глінською». Кожен може освоїти рецепти тих десертів?

– Звісно, не варто відразу замахуватися на серйозний десерт, який з першого разу вдало вийде тільки у професіонала. Але якщо вчитися готувати поетапно, відповідно до того порядку, в якому рецепти подано в книжці, тобто від елементарного до складного, то кожен – жінка, чоловік чи навіть дитина – може це зробити.

Для цього потрібні спеціальні інструменти?

– Я не подавала десерти, які ідеально вдадуться лише, якщо маєте рідкісні професійні інструменти. Але все ж потрібно мати мінімальний набір, що полегшить роботу й забезпечить належну якість виробів. Якщо хочете мати глазур без повітряних бульбашок, скористайтеся заглибним блендером; аби білки були пишними, потрібно збити їх не вручну, а машиною; щоб отримати певний колір, знайдіть відповідний барвник. З інгредієнтами все теж доволі просто. Скажімо, у рецепті вказані глюкоза чи пектини. Їх можна придбати в інтернет-магазинах – треба лише в пошуковику ввести «Все для кондитера».

Свою справу ви часто називаєте «кондитерським мистецтвом». Напевно, знайдуться охочі посперечатися, мовляв, який креатив приховує яблучний пиріг за бабусиним рецептом…

– Сприймати роботу як мистецтво я почала в Парижі. Ніхто так, як французи, не вміє створити культ із буденних речей – одягу, предметів інтер’єру, парфумів. Але там справді доводять звичні речі до такого ступеня досконалості, що ті часто перетворюються на своєрідні арт-об’єкти. За багатьма десертами родом із Франції тягнеться шлейф із легенд, історичних фактів і захоплених відгуків не одного покоління ласунів. Повірте, деякі солодкі шедеври так «тиснуть авторитетом», що неможливо опиратися їхньому магічному впливу. А пироги за сімейними рецептами – теж круто! Просто – на щодень. А ось розкішно оформлений торт або причепурене тістечко – це вже ніби «святковий вихід». І різниця між ними така ж, як між джинсами й вечірньою сукнею від кутюр’є. Натхнення, яке я отримала в Парижі, втілилося в рецептах, зібраних у книжці. Я ніби скеровую читача, який прагне стати віртуозом у кондитерській справі, таким чином, аби привести його від випікання звичних солодощів до вишуканих десертів, як у паризьких бутиках, тобто наблизити до кондитерського мистецтва.   

Париж: магія кондитерських бутиків

Лізо, а що Вас найбільше вразило в Парижі?

– 2008 року я переїхала жити до Києва. І в мене з’явилося відчуття, що столиця мене прийняла. Тобто навіть якщо виникають якісь труднощі, то вдається якимось чином отримати підтримку ззовні, не від конкретних людей, а ніби від міста. Просто з’являється впевненість: нічого лихого не станеться і все складеться вдало.

Таке ж відчуття виникло в Парижі. Хоча туди я поїхала, не володіючи французькою, не маючи знайомих.

До навчання в «Le Cordon Bleu» одного разу я побувала у столиці Франції – в турпоїздці на кілька днів. Але тоді ознайомчих екскурсій було замало, аби відчути, наскільки тут чудово. Таке розуміння прийшло, коли я пожила певний час у світовій столиці високої кухні. По-перше, Париж справив на мене позитивне враження як місто, в якому комфортно жити. По-друге, я була приголомшена високою якістю харчових продуктів, навіть за низькими цінами. А в нас часом і порівняно висока ціна не гарантує прийнятний рівень. До прикладу, вершкове масло. Там я могла, коли бракувало часу на перекус, «на ходу» відчинити холодильник, відрізати маленький шматочок масла, а потім поволі з’їсти його, як льодяник. Але в Україні, на жаль, не будь-яке захочеться їсти в такий спосіб. Це проблема, бо масло для випічки – як і інші інгредієнти, має бути високого ґатунку.

Головна принада Парижа для мене – це, звісно, кондитерські бутики. Там їх сила-силенна, у тому числі – легендарних, в яких я збагачувалася візуальними і смаковими враженнями. За понад рік перебування у столиці Франції я взяла собі за звичку щотижня відвідувати новий бутик і куштувати тамтешні десерти. Це неоціненний досвід.

Як проходило навчання у всесвітньо відомій кулінарній академії?

– Спочатку я за 2 місяці закінчила базовий кулінарний курс, повернулася в Україну, а згодом ще раз поїхала до Франції, щоб закінчити повний десятимісячний кондитерський курс. Вирішила обрати спеціалізацію, аби стати суперпрофесіоналом.

А хіба Ви ще з часу «Майстер шефа» не тяжіли саме до «кондитерки»?

– Таке враження могло скластися в телеглядачів, бо ледь не половина завдань у другому сезоні цього шоу передбачали приготування десертів. І так виходило, що я часто виявлялася однією з кращих саме в цих змаганнях. Але тоді кулінарія мене теж цікавила.

Що спонукало вибір на користь солодощів?

– Коли в «Le Cordon Bleu» я готувала страви з м’яса і риби, а хлопці й дівчата з кондитерського курсу виносили торти, що мали приголомшливий вигляд, у мене з’явилося бажання створювати схожі шедеври.

Ви вже втілили в життя мрію про власну кондитерську?

– Наразі є «Кондитерський дім Єлизавети Глінської» як поняття. Своє покликання на цьому етапі я вбачаю у викладацькій діяльності. Важливим був процес написання книжки «Від простого до складного». Але в майбутньому планую відкрити кондитерський бутик.

«Майстер шеф»: старт нового життя

Що було найскладнішим під час знімання  шоу «Майстер шеф»?

– Коли брала участь у кастингу, мені здавалося, що найбільше буду хвилюватися під час приготування якихось екзотичних страв, а виявилося, що найскладніше – вибудовувати взаємини з іншими учасниками. Можна подружитися з кількома претендентами на звання кращого кухаря-любителя, але неможливо підтримувати приятельські стосунки з усіма, адже конкуренцію ніхто не скасовував. Для мене важливим було дотримуватися нейтрального стилю в інтерв’ю, які записували на проекті. Зізнаюся, неприємно вражав потік негативу, інколи з використанням нецензурної лексики, який демонстрували часом мої колеги. Звісно, давався взнаки стрес, в якому ми всі перебували впродовж 4-х місяців – саме стільки тривало знімання шоу. Але все ж я намагалася не давати волю емоціям.

У Вас тоді кожен день був знімальним?

– Практично так. Зазвичай щодня фільмували виконання завдань, а на вихідні мені часто випадало брати участь у пост-шоу (коли більшість відпочиває, а троє героїв їдуть на знімання).

Коли у Вас з’явилося відчуття, що можете перемогти?

– Коли заповнила анкету для участі в другому сезоні «Майстер шефа». Можливо, я здаюся самовпевненою, але тоді відчула, що повинна бути там, аби стати тією, ким є сьогодні.

Що змінилося у Вашому житті після успіху на ТБ?

– Геть усе. Зрозуміло, якби не перемога, то не було б навчання в Парижі, не прийшло б розуміння того, що понад усе хочу досягти найвищого рівня кондитерської майстерності. Шоу надало мені можливість піти далі. Я скористалася цим шансом вповні.

Минуло 5 років. Зараз Вас запрошують на СТБ уже як експерта. Наскільки природно почуваєтеся в ефірі?

– Якщо спочатку метушня на знімальному майданчику відволікала, то через кілька передач у мене виробилася звичка абстрагуватися від того, що робить знімальна група. Мій досвід після «Майстер шефа» корисний тим, що зрештою відучила себе готувати «бігцем», щоб вкластися у відведений час. Почуваюся спокійно і впевнено. Не уявляю, що таке мало б статися, аби вибило мене з колії. Інколи, щоб заповнити паузу, поки не завершиться певний етап приготування того чи іншого десерту, режисери чи редактори пропонують ведучій, мені, як експерту і зірковому гостю, поспівати, потанцювати чи обговорити якісь моменти, безпосередньо не пов’язані з темою передачі. Зазвичай про це домовляються до початку зйомок, іноді така ідея виникає спонтанно. Та для мене це не є  проблемою. Чому б її не підтримати для створення гарного настрою глядачам?

Що робите, аби поліпшити собі настрій?

– Як і кожен, відчуваю, що енергію не тільки отримую, а й віддаю. Для мене найкращий спосіб відновити сили – відіспатися або побути наодинці. Важливо, аби мене ніхто не турбував. Щоб повернути душевну рівновагу, зазвичай влаштовую собі перегляд улюблених старих фільмів.

А шопінг не є способом приємно провести час?

– Ні. Коли раптом потрапляю у вихідний у супермаркет чи торговельний центр, відчуваю дискомфорт. Волію ходити на закупи в будні, та ще й у години, коли мало відвідувачів. Гадаю, причина в тому, що на цьому етапі в моєму житті присутній потужний потік людей, тому ціную хвилини усамітнення. 

Як вам вдається залишатися такою стрункою, дегустуючи калорійні десерти?

– Пожив би хтось у такому ритмі, як я, теж був би в чудовій фізичній формі! На жаль, бракує часу на відвідини тренажерного залу. Можна не гладшати, дотримуючись дієти, а ось тонус у тілі досягається лише завдяки заняттям у спортзалі. Коли хворію або влаштовую собі відпочинок, здавалося б – тільки на тиждень, але потім доволі непросто повернутися до звичного напруженого темпу життя. Тому гарна фізична форма допомагає тримати себе в належній професійній.

Лізо, чи відчуваєте, що реалізувалися?

– Впевнена: кондитерське мистецтво – справа мого життя. До цього я працювала й викладачем вокалу, й арт-директором у косметичній компанії, але тільки створюючи авторські десерти, відчуваю, як розкривається творчий потенціал. Мені повсякчас хочеться самовдосконалюватися. Ще дуже цікаво й приємно ділитися знаннями та вміннями з тими, хто прагне підніматися на нові сходинки в кондитерській справі. Попри це, не виключено, що завтра в мене можуть з’явитися нові пріоритети.

Наталія БУНДА
P.S. Автор висловлює подяку кондитерській «Мірелла» (м. Свалява) за сприяння в організації інтерв’ю.

Свіжий номер газети

новини

Calendar

Пн
Втр
Срд
Чтв
Птн
Сбт
Ндл
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
 
February 2017
 

...