Вхід
Нехай у ваш дім приходять тільки добрі новини
Четвер
24 травня 2018 р.

ЗАТИСЯНСЬКИЙ СОЛОВЕЙКО

27.02.2018 - 12:28
із Виноградівшини

Так говорять любителі народної пісні про співака Василя Тарная з села Веряця Виноградівського району. Прозвали його так завдяки неповторному голосу, що дістався йому від Бога. Уже понад 40 років жодне свято тут не обходиться без його участі.

А співати Василь Іванович почав із дитинства. У ті роки хлопець уважно прислухався до матері, яка після роботи вечорами любила співати своїм двом синам, бо вважала, що народна пісня відіграє важливу роль у вихованні. І саме цей спів пробудив у хлопців любов до пісні й до малої батьківщини. Дітьми вони відвідували хресного Василя Ракшу із с. Черна, який тоді був учасником ансамблю троїстої музики й грав на барабані, а Михайло Світлик – на скрипці. Саме така народна музика лунала на весіллях у волоських селах району: Черні, Хижі, Новоселиці. Ось тут малий Василь закохався в народну пісню. Не менший вплив на розвиток таланту цих братів мав і скрипаль Василь Олаг, що мешкав недалеко від їхнього будинку у Веряці.

Шкільні роки та навчання в музичній школі для хлопців швидко промайнули. У юнацький період брати Тарнаї були вже популярні на свальбах, молодіжних вечорах – співали сольні пісні та грали на будь-яких музичних інструментах. Серед самодіяльних колективів на Затисянщині в 70 – 90-ті роки минулого сторіччя їхній був визнаним серед молоді. Старший брат Іван чомусь не хотів навчатися далі й удосконалювати свою майстерність, щоб стати професійним музикантом, а пішов працювати на будівництво. Внаслідок нещасного випадку його життя раптово обірвалося. А Василь закінчив Хустське культурно-освітнє училище і працював у закладах культури району. Доля закинула його в сусіднє село Черну, і тут він із художнім керівником Іриною Росохою та бібліотекарем Ганною Богаш організували фольк­лорний колектив, який дістав звання «народного».  Використовуючи місцевий фольклор, сільські артисти зуміли на довгі роки зберегти свої традиції, в яких вбачалися давні волоські елементи духовної та матеріальної культури народу, котрий проживав колись у цих місцях. Такий  репертуар був незвичним у той час, через це сільські аматори отримали визнання та популярність у глядачів. Це підштовхнуло керівників закладів культури сусідніх сіл теж змінити тематику й відійти від партійно-ідеологічних принципів. Невдовзі такі фольклорні колективи створили в Новоселиці та Хижі.

Життя змусило Василя Івановича перевестися на роботу в будинок культури с. Веряці. Завдяки його зусиллям тут відроджується призабутий народний спів, який був притаманний жителям у період Карпатської України. Хор у ті тривожні роки будив національний дух не лише в односельчан, а й у жителів усіх навколишніх затисянських сіл. В. Тарнай не раз зустрічався з колишніми учасниками хору і з їхньою допомогою відродив репертуар  усіх пісень, а потім розучив їх із молодими теперішніми учасниками художньої самодіяльності села. Тут не лише співають, а й танцюють, декламують поетичні твори поетів-земляків. Оцінюючи роботу будинку культури, можна чесно сказати, що нині це – один із найкращих культурно-освітніх закладів району.

У цьому селі доля звела Василя Івановича із молодою вчителькою української мови із Широкого Марією Михайлівною, і вони й нині бережуть свою любов. Із дружиною виховали двох синів: один став фельдшером, а інший пішов по батьковій лінії. Він – культпрацівник. Усі члени цієї сім’ї закохані в народну пісню. А Марія, до всього, пише вірші та сценарії. Виконує сольні пісні та співає дуетом із чоловіком. Шанувальники таланту В. Тарная ще й нині пам’ятають той час, коли на сцені він співав із мамою. Це було так зворушливо, що в залі всі глядачі плакали. Сцена для нього стала основою життя. Добре володіючи грою на баяні, він може на слух відтворити будь-яку мелодію. Та найбільше його багатство – голос, який зачаровує будь-кого. В репертуарі переважають сучасні українські народні пісні. А місцеві закарпатські коломийки займають особливе місце. Недарма друзі та шанувальники таланту саме за це називають його затисянським соловейком. Василь Іванович готовий будь-коли надати методичну та практичну допомогу своїм колегам.

Сучасні працівники культури повин­ні йти в ногу з життям. Для цього слід постійно змінювати систему своєї роботи, удосконалювати форми і методи культосвітньої діяльності. Дехто з колег цього не розуміє. А Василь Тарнай – навпаки, опереджає вимоги сьогодення й успішно трудиться на цій ниві, бо без культури немає майбутнього. А майбутнє якраз творять такі таланти, як він.

Василь ІВАШКО
c. Черна

Добавить комментарий

Новини
ПнВтСрЧтПтСбВс
21222324252627
28293031   
       
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
       
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728    
       
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
       
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   
       
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
       
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
       
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
       
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
       
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
       
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
       
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728     
       
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
       
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930    
       
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
       
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031