Неділя
25 лютого 2018 р.
Електронна версія газети
Нехай у ваш дім приходять тільки добрі новини

ЗЕЛЕНІ АРТЕРІЇ ЖИТТЯ

Лісівники нашого краю допомагають районам розвивати транспортну інфраструктуру

Одним із основних факторів економічного добробуту краю є розвинена мережа транспортних артерій, у тому числі це стосується й лісових шляхів. Але якщо, до прикладу, в Латвії густота дорожньої мережі на 1000 га лісового фонду становить 10 кілометрів, у Північній Європі – 30, у Німеччині – 36 км, то на Закарпатті – тільки 4,8. Тому є над чим працювати.

Добре, що керівництво лісового відомства відмінно розуміє не тільки проблему, а й шляхи її вирішення. Й по кожному підприємству ще з 2007 року розроблена програма будівництва шляхів лісогосподарського призначення. Як ідуть справи на цій ниві, а також про економічну доцільність та функції «зелених» доріг розповів заступник начальника Закарпатського ОУЛМГ Василь Кий.

У яких лісгоспах нашої області будується найбільше транспортних артерій?

– Небхідно почати з того, що при плануванні лісової дорожньої інфраструктури в першу чергу враховуються такі фактори:

• постійний оперативний доступ до лісових насаджень для забезпечення їх охорони від пожеж та незаконних рубок;

• можливість виконання всіх лісогосподарських заходів, включаючи й заготівлю деревини, на основі матеріалів лісовпорядкування з нанесенням мінімальної шкоди навколишньому середовищу;

• потенціал використання траси майбутньої дороги для рекреаційних, туристичних цілей, «ув’язка» з відповідними проектами розвитку того чи іншого району краю, потреби населення тощо.

До початку будівництва лісогосподарської дороги роз­робляється проектно-кошторисна документація, яка мусить пройти лісівничо-екологічну експертизу. Хочу зазначити, що технологія будівництва лісових шляхів дещо відрізняється від звичайних. Ми працюємо по так званому австрійському методу, коли всі операції виконуються тільки екскаватором. Найбільше доріг робиться у Великобичківському, Рахівському, Брустурянському, Мокрянському та Ясінянському держлісгоспах.

Скільки кілометрів доріг потрібно «прорубати», щоб турист у прямому розумінні слова пішов у ліс, а проблеми при заготівлі були вирішені?

– Відповідаючи на ваше питання, хочу ще раз підкреслити: згідно з підрахунками, на кожні 1000 га лісового фонду Закарпаття припадає 4,8 км шляхів, що в рази менше від передових європейських країн. Тому в цьому плані у нас – непочатий край роботи, хоча результати вже є. Для порівняння, у 2007-му щільність доріг на 1000 га становила всього 1,8 км. На нинішній рік заплановано будівництво понад 16 кілометрів земельного полотна, 12 км ґрунтових доріг, облаштування 27 км дорожнього полотна й капітальний ремонт лісових автомобільних доріг протяжністю 18 кілометрів.

Прокладання дороги коштує недешево. Звідки гроші?

– Дійсно, кожен кілометр лісової дороги обходиться в 500 – 550 тисяч гривень. Роботи ведуться за рахунок власних коштів наших господарств, отриманих від реалізації лісо- та пилопродукції, наданих рекреаційних, туристичних, транспортних послуг, продукції побічного користування лісом. Востаннє бюджетні кошти на зведення лісових доріг та закупівлю дорожньо-будівельної техніки ми отримали в 2008 році. Але розуміючи надзвичайну важливість цього питання для збереження довкілля, економії коштів на зменшенні вартості заготівлі деревини, лісогосподарські підприємства все-таки вишукують кошти і продовжують нарощувати обсяги будівництва.

Чи користуються цими дорогами, крім лісгоспів, інші організації, місцеві жителі? Або побудована «артерія» має статус виключно технологічної?

– Лісові шляхи, в першу чергу, призначені для виробничих потреб, оперативного реагування на надзвичайні події в зелених масивах, охорони тощо. Але, як правило, в проектно-кошторисну документацію закладаються такі технічні параметри доріг, що по них спокійно може проїжджати легковий автомобіль. Тому, безперечно, населення використовує їх, особливо в гірській місцевості, де такі шляхи часто з’єднують населені пункти з районним центром, позбавляючи місцевих жителів від необхідності робити багатокілометрові гаки загальними шляхами. Я вже не кажу про використання для цілей туризму та рекреаційних місць відпочинку. Все це сприяє комплексному, всебічному розвитку не тільки території лісогосподарських підприємств, а й Закарпаття в цілому.

Чи окуповуються лісові дороги?

– Зрозуміло, що так. Тільки терміни окупності різні. Все залежить від того, де збудована дорога, який рельєф місцевості, яку основну функцію вона виконує. З введенням у дію кожної такої «артерії» нас зігріває думка, що зроблено ще один крок до ефективного невиснажливого ведення лісового господарства, збереження довкілля, до зменшення соціальної напруги серед населення, упередження нелегальних рубок та лісових пожеж.

новини

Calendar

Пн
Втр
Срд
Чтв
Птн
Сбт
Ндл
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
May 2017
 

Навіґація

...