Неділя
22 квітня 2018 р.
Електронна версія газети
Нехай у ваш дім приходять тільки добрі новини

«Журналістам із ксенофобською позицією не можна доручати проекти на міжнаціональну тематику…», –

вважає Геннадій Москаль і просить Нацраду з телебачення та радіомовлення дати принципову оцінку провокаційному фільму про Закарпаття

Всеукраїнські ЗМІ продовжують тенденційно висвітлювати тему «закарпатського сепаратизму». На жаль, телеканал «112. Україна» також підключився до цього, показавши 5 серпня документальну стрічку власного виробництва «Операція «Паспорт».

– Фільм пронизаний перекрученнями, маніпуляціями й відвертою брехнею, – заявляє голова ОДА Геннадій Москаль. – Складається враження, що журналіст приїхав на Закарпаття з уже сформованою впевненістю, що Угорщина готує захоплення області, й підбирав для кінострічки тільки те (здебільшого вигадки), що підходить під цю концепцію. А решту фактів або ігнорував, або замовчував. Цей фільм – приклад нагнітання істерії на міжнаціональному ґрунті. Причини тенденційності авторів до Закарпаття незрозумілі, однак у справжній журналістиці вони неприпустимі.

«Експерти» – підставні особи

– Перш ніж перейти до аналізу «фактажу», зроблю ремарку: у фільмі постійно використовуються коментарі трьох громадських активістів, – наголошує Г. Москаль. – Підбирали їх явно тенденційно. Всі мають давню угрофобську позицію. Двоє притягалися до кримінальної відповідальності за пошкодження пам’ятника угорцям на Верецькому перевалі в лютому 2011-го (суд визнав їх винними, але звільнив від покарання через амністію). Третій у березні 2016 р. став одним із організаторів смолоскипної ходи в Ужгороді, під час якої скандувалися антиугорські гасла. За цим фактом прокуратура відкрила кримінальне провадження за порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань та за іншими ознаками.

Також у стрічці є двоє так званих «експертів» із затемненими обличчями й спотвореними голосами. Україна – не тоталітарна держава, яка переслідує людей за інакомислення, кожен може відкрито висловити свою думку. Тому цілком очевидно, що це – підставні особи, які озвучували на камеру провокативні заяви й цілковиту нісенітницю. Чого вартують їхні цитати, що мінімум 30% закарпатців мають громадянство інших країн, а половина чиновників області – угорські паспорти, і якщо на Закарпаття зайде танк із угорським прапором, усі це сприймуть нормально! Такі факти можуть народитися хіба в голові з хворобливою уявою, однак «112-й» на повному серйозі подав їх глядачам як експертну думку!

А зараз наведу найбільш кричущі факти, які показують тенденційність, брехливість і провокативність фільму. Озвучена автором інформація, що Україна не відреагувала на заяву прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана про право угорців у Карпатському регіоні на подвійне громадянство не відповідає дійсності. У травні 2014-го МЗС України викликало посла Угорщини в Україні через вказану заяву. Автор стрічки не міг цього не знати, оскільки цю новину тоді поширили всі цент­ральні ЗМІ, однак навмисно ввів глядачів у оману.

Подана журналістом інформація, буцімто пам’ятник на Верецькому перевалі з семи брил символізує сім втрачених Угорщиною провінцій (у тому числі Підкарпатську Русь, як колись називалося Закарпаття) – брехня. Насправді брили символізують сім угорських племен, які, за переконанням угорських істориків, у кінці ІХ ст. перейшли через Верецький перевал у Карпатську низовину й знайшли тут свою батьківщину. Хочу нагадати, що в 2007 – 2009 роках, у період президентства Ющенка, був здійснений своєрідний культурний обмін. Україна встановила пам’ятник угорцям на Верецькому перевалі, а Угорщина в Будапешті – монумент Шевченку та пам’ятний знак на вшанування жертв Голодомору. Цей факт «112-й» також замовчав.

Описуючи урочистості до річниці національно-визвольної боротьби угорців проти панування австрійської династії Габсбургів на початку ХVIII ст. (у цій боротьбі брали участь представники різних національностей, у тому числі тодішні русини), журналіст також подав відверту брехню: «Один із неідентифікованих гостей виголосив промову угорською мовою й закінчив її словами: «Закарпаття було й буде Угорщиною». Насправді при відкритті святкування виступав угорський поет Ласло Секель із м. Пейч. Він прочитав власний вірш, який закінчується такими рядками:

«Három szót üzenek, vessed mind jól az eszedbe (Три слова передаю, затям їх у пам’яті)

S hagyd örökül, ha kihunysz, – Kárpát földje magyar! (Та передай у спадок, якщо помреш – земля Карпат угорська!»)

«Земля Карпат угорська» і «Закарпаття є й буде Угорщиною» – це різні речі. Етнічні угорські землі, де компактно проживають угорці, простягаються вздовж Карпат у межах України, Словаччини та Румунії (до речі, у двох останніх країнах угорців набагато більше, ніж на Закарпатті). Не тільки поети, а й учені називають ці землі етнічно угорськими. Аналогічно етнічні українські землі, на яких компактно проживають українці, заходять у сусідні Словаччину, Румунію, Польщу та інші. У літературі чимало прикладів, коли українські поети Пряшівщини (СР) називають ці землі українськими, так само їх називають історики, етнологи чи культурологи.

Однак ніхто не додумався подавати це як доказ зазіхань на чиюсь територію.

Коментар поліції записали, однак в ефір не подали

– Особлива тема фільму – громадські формування з охорони правопорядку в угорськомовних селах, які автор подає як парамілітарні утворення, що готуються до захоплення Закарпаття, – продовжує Г. Москаль. – Один із «активістів» договорився до того, що ці формування проходять вишкіл в Угорщині разом із міноборони Угорщини та праворадикальною  партією «Йоббік», що є повною нісенітницею! Насправді громадські формування діють на підставі ЗУ «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». Такі добровільні структури є в кожній області України, а на Закарпатті їх нині залишилося 72 (у 2015-му було 243, однак за моїм дорученням більшість розформували через бездіяльність). В україномовних селах учасники добровільних формувань носять форму з українськими надписами, а в румуномовних і угорськомовних надписи дублюють мовами національних меншин, як це передбачено українським законодавством. Добровільні формування співпрацюють із правоохоронними органами, підтримують громадський порядок і дуже допомагають поліції, яка не завжди може оперативно прибути на місце події (для прикладу, на Закарпатті один дільничний припадає іноді на 9 тис. населення). Перед створенням громадського формування пра­цівники поліції проводять інструктаж із його майбутніми членами. Усе це журналістам зі «112-го» детально розповів на камеру заступник начальника ГУНП в області. Однак у фільмі не подано жодного слова цього коментаря, натомість в ефірі вийшло брехливе твердження громадського активіста про вишкіл громадських формувань разом із міноборони Угорщини та праворадикальною «Йоббік». То що це за журналістські стандарти?

У кінострічці нав’язливо підкреслюється дублювання українських назв населених пунктів, установ та організацій на Берегівщині угорською, а також вивішені поряд із українськими угорські прапори. Ці факти подаються «експертами», як «абсолютне приниження України», а журналіст, що приїхав у Берегово, ділиться враженнями, наче перетнув кордон, і «це вже не Україна». Дублювання назв і прапорів – звичайна, передбачена законодавством норма для багатонаціональних регіонів у місцях компактного проживання національних меншин. Ст. 6 ЗУ «Про національні меншини» вказує: «Держава гарантує всім нацменшинам права на національно-культурну автономію: користування і навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови в державних навчальних закладах або через національні культурні товариства, розвиток національних культурних традицій, використання національної символіки, відзначення національних свят, сповідування своєї релігії…»  Однак телеканал подає це як доказ якогось зазіхання Угорщини на українську територію.

Тут наведені лише найбільш кричущі факти маніпуляцій, крім них є купа інших. Чого варті заяви на кшталт «українська в угорськомовних школах Закарпаття викладається угорською, як іноземна», «міфічний птах турул – знак угорських реваншистів, заборонений навіть у Будапешті», «якщо мешканець Закарпаття має авто з іноземними номерами й не перетинає кордон щоп’ять днів, то точно має угорський паспорт», «Угорщина введе сюди обмежений контингент, а місцева влада виступить на її стороні, бо має угорські паспорти» тощо.

У закарпатців наведені факти й висновки викликали сміх або обурення. Однак у мешканців інших регіонів України, які не знають багатонаціональної специфіки нашої області, може скластися враження, що Угорщина дійсно готує захоплення частини України, а місцева влада тільки й чекає, щоб здатися «в полон». Мені невідомі причини ксенофобської позиції авторів фільму, однак очевидно, що їм не можна доручати готувати проекти на міжнаціональну тематику. Угорці подаються в стрічці як потенційна «п’ята колона», яка чекає приходу угорського «обмеженого контингенту». Чомусь автори замовчали той факт, що закарпатські угорці нарівні з українцями та представниками інших національностей захищають Україну від російського агресора на Донбасі. На сьогодні Закарпаття втратило на сході 89 героїв, які зі зброєю в руках захищали територіальну цілісність України, й 11 із них – це етнічні угорці. У процентному відношенні кількість загиблих угорців більша за відсоток угорської громади, що проживає на Закарпатті, однак у фільмі про це – жодного слова!

за найгіршими зразками роспропаганди

– Подаючи «страхіття» із Закарпаття, «112-й» так і не поставив головного питання – що Україні слід офіційно визначитися, як бути з подвійним громадянством, – наголошує Г. Москаль. – І не запропонував варіанти його вирішення. Подвійне громадянство подається тільки у зв’язку з подіями на сході, до нього приплели навіть історичні паралелі з Гітлером! Автори фільму чомусь змовчали, що подвійне громадянство – це норма сучасної Європи. З усіх членів Євросоюзу 18 країн дозволяють подвійне громадянство абсолютно всім, 13 – дозволяють із певними обмеженнями і тільки три (Австрія, Литва і Естонія) забороняють.

Я закликаю телеканал «112. Україна» спростувати тенденційну й недостовірну інформацію про Закарпаття, оприлюднену у фільмі «Операція «Паспорт». І дати можливість висловити в ефірі об’єктивну думку, а не висмикувати цитати, які підходять під конкретну концепцію й близько не відображають реальної картини.

Прошу Національну раду з питань телебачення і радіомовлення дати принципову оцінку перекрученням, маніпуляціям і відвертій брехні кінострічки, які протиставляють українців та угорців, ведуть до розпалювання міжнаціональної ворожнечі й підпадають під дію ч. 1. ст. 161 Кримінального кодексу: «Умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті…» Фільм «Операція «Паспорт» зроблений за найгіршими зразками сучасної російської пропаганди – тут є псевдоексперти із затіненими обличчями й спотвореними голосами, упереджені громадські активісти, повне ігнорування об’єктивної картини, вилучення коментарів, які суперечать «концепції», перекручення, маніпуляції й відверта брехня.

Звертаюся до глядачів у інших областях України, які могли побачити «Операцію «Паспорт» в ефірі, – не вірте цій брехні про Закарпаття. Наша область займає перше місце в Україні по внутрішньому туризму. Приїжджайте до нас, особливо в угорськомовні Берегівський та Виноградівський райони, де зосереджені туристичні бази, санаторії та інші рекреаційні об’єкти, і ви переконаєтеся, що можете вільно спілкуватися українською мовою, ніхто не готується захоплювати область, угорці, як і румуни, словаки, чехи, поляки та представники інших національностей, – приємні й доброзичливі люди, а багатонаціональне Закарпаття – це не страхіття, як подає «112-й», а перевага України!

P. S. Коли верстався номер, стало відомо, що «112-й» відреагував на звернення і запропонував Геннадію Москалю годину прямого ефіру в «прайм-тайм» для висвітлення своєї позиції.

новини

Calendar

Пн
Втр
Срд
Чтв
Птн
Сбт
Ндл
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
August 2017
 


...